Фрагменти слонової кістки, яка вважалася однією з найдорожчих сировинних матеріалів у стародавньому світі, навіть дорожчою, ніж золото, були знайдені серед руїн монументальної будівлі, яка використовувалася, коли Єрусалим був на піку своєї могутності (VIII-VII століття до нашої ери). Вчені впевнені, що цим оздобленням зі слонової кістки були інкрустовані дерев’яні меблі, можливо, дивани, якими користувалися мешканці будівлі — знатні, багаті, впливові та владні люди, — наприклад, представник місцевої влади чи священик.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це повідомляє Громада "Бейт шалом".
«Престиж слонової кістки також пов’язаний з високою майстерністю, необхідною для роботи з нею та створення прикрас», — пояснюють професор Юваль Ґадот і доктор Їфтах Шалев.
Це перший випадок, коли в стародавньому Єрусалимі були знайдені вишукані інкрустації зі слонової кістки, повідомляють дослідники Релі Авісар, Їфтах Шалев, Харел Шохат, Юваль Ґадот та Ідо Кох у журналі «Atiqot» — «Старожитності».
Дорогоцінна знахідка
Панелі зі слонової кістки були знайдені на місці археологічних розкопок Управління старожитностей Ізраїлю та Тель-Авівського університету, раніше відомому як стоянка Ґіваті, поруч із Старим містом Єрусалима, на південь від Храмової гори.
Працівники Управління старожитностей Ізраїлю працюють на місці розкопок на стоянці Ґіваті в Національному парку Місто Давида біля стін Старого міста Єрусалиму. Xinhua. Джерело: globaltimes.cn
Вироби з тонкої слонової кістки були знайдені в жалюгідному стані, подрібнені та спалені, в монументальній будівлі, яка, очевидно, була зруйнована під час Вавилонського завоювання Єрусалиму в 586 році до н. е. Дрібні фрагменти обпаленої слонової кістки були знайдені у процесі мокрого просіювання в Національному парку Емек Цурім.
Вчені дослідили принаймні 1500 таких фрагментів, і лише після унікального реставраційного проекту було відновлено панелі з інкрустаціями і розкрито багатство колекції.
«Наприкінці процесу з’єднання та «злиття» сотень фрагментів ми змогли зрозуміти, що збірка включає залишки щонайменше 12 невеликих квадратних пластинок — приблизно 5х5 см, щонайбільше 0,5 см завтовшки — які були інкрустовані в дерев’яні меблі», — кажуть археологи.
Багато вчених стверджують, що священний Єрусалим виник як місто лише наприкінці VIII століття до нашої ери — саме тоді, коли датуються ці знахідки зі слонової кістки.
Керівники розкопок, професор Юваль Ґадот з кафедри археології та близькосхідних культур Тель-Авівського університету та доктор Їфтах Шалев з Управління старожитностей Ізраїлю, зазначають: «На сьогоднішній день ми знали лише про оздоблення зі слонової кістки зі столиць великих царств у період Першого Храму, наприклад Німруд, столиця Ассирії, або Самарія, столиця Ізраїльського царства. Тепер до цих столиць вперше приєднався Єрусалим. Ми вже знали про важливість і центральне місце Єрусалиму в регіоні в період Першого Храму, але нові знахідки ілюструють, наскільки він був важливим, і ставлять його в один ряд зі столицями Ассирії та Ізраїлю. Виявлення цієї слонової кістки є кроком вперед у розумінні політичного та економічного статусу міста як частини глобальної управління та економіки».
Інші докази високого статусу споруди, де були знайдені шматочки слонової кістки, включають печатку з напівдорогоцінного каменю агату та амфори (глиняні глечики) з вином, приправленим ваніллю, яка використовувалася як ароматизатор для вина. Також були знайдені прикрашені кам'яні вироби та дерев'яні предмети, які, очевидно, були частиною інших великих дерев’яних меблів. Тут було знайдено і відбиток печатки зі словами «Натан-Мелех, слуга царя». Про ці знахідки в процесі розкопок археологи повідомляли раніше.
Біблійний синонім розкоші
Слонова кістка згадується в Біблії кілька разів, і завжди у зв’язку з царською владою, розкішшю чи великим багатством. Це опис трону царя Соломона (1 Царів 10:18), палац зі слонової кістки, побудований царем Ахавом у Самарії (1 Царів 22:39) тощо.
Як йдеться у Святому Письмі, легендарний цар Соломон зробив «великого трона зо слонової кости, і покрив його щирим золотом» (1 Царів 10:18). Оскільки трон не можна було зробити цілком з бивня, це могли бути вставки зі слонової кістки на дерев’яній основі.
Книга Єзекіїля згадує слонову кістку, описуючи красу міста Тіра: «У серці морів границі твої; будівничі твої довершили твою красу! З кипарису з Сеніру вони збудували для тебе всі дошки подвійні, взяли кедра з Ливану, щоб щоглу зробити на тобі. З башанських дубів твої весла зробили, твій поклад зробили із кости слонової, із смереки з островів тих Кіттійських» (Єзекіїля 27:4-6).
Пророк Амос докоряє ізраїльську знать: «Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори» (Амос 6:4). Чи не до такого типу ложа відносяться і нинішні знахідки?
У контексті падіння Вавилона книга Об’явлення також згадує слонову кістку: «І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу, вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону… всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева» (Об’явлення 18:11-12).
Можливе походження артефакту
Тож звідки могла взятися ця слонова кістка? Вона могла бути імпортована у вигляді бивня чи в готовому вигляді — ймовірно, з Ассирії, і, вірогідно, там і оброблена.
Слонову кістку на стародавньому Близькому Сході отримували з бивнів слонів, на відміну від іклів ластоногих. Тоді, як і зараз, слонова кістка вважалася престижним предметом, особливо коли вона була вирізьблена та вишукано прикрашена. Мікроскопічні дослідження підтвердили, що знайдений артефакт виготовлений саме з бивня слона. Вчені кажуть, що, швидше за все, виріб зроблений із бивня африканського слона, який був імпортований до Сирії для оздоблення майстрами.
«Слонова кістка мала символічне значення: вона походить від великої-великої тварини, слона. Частина сенсу та престижу [у виробах зі слонової кістки] полягає в тому, щоб продемонструвати силу та контроль над хаосом», — сказала Релі Авісар, аспірант археології, яка спеціалізується на предметах розкоші пізнього залізного віку в Юдеї.
Вчені зазначають, що, можливо, слонова кістка потрапила до Єрусалима як подарунок від Ассирії єрусалимській знаті. Після порівняння з цілими об’єктами, які з’являються на настінних табличках із палацу ассирійського царя Сеннахерива в Ніневії, вони припускають, що інкрустації зі слонової кістки з Єрусалима спочатку були інкрустовані в меблі.
«Коли ми робили реконструкцію, то уявляли собі щось середнє між диваном чи кріслом, на якому людина лежала на багатому, пишному святі… Ви можете уявити собі ці дивани/крісла як місце, де сиділи на банкеті на другому поверсі розкішної споруди», — сказала Авісар.
Імовірні дерев’яні дивани, оздоблені інкрустаціями зі слонової кістки. Shalom Kveller / City of David. Джерело: haaretz.com
Подібні вставки зі слонової кістки для високоякісних меблів також знаходили в інших столицях періоду Першого Храму, зокрема в Німруді, столиці Ассирії; Хорсабаді (Колишньому Дур-Шаррукіні — Фортеці Саргона), важливому ассирійському місті; і Самарії, столиці Ізраїльського царства. Схожі інкрустації, датовані періодом пізньої бронзи, також були знайдені в стратегічно важливому місті Мегіддо на півночі Ізраїлю.
Мотиви візерунків
Зазначається, що деякі панелі прикрашені рамками та гравіруванням у формі розеток, у центрі яких знаходиться стилізоване дерево. На інших зображені квіти лотоса, а на деяких — геометричний візерунок.
Сам стиль декоративних мотивів вказує на явний левантійський вплив, який був популярний у всій Месопотамії. Але єрусалимські еліти прийняли ці символи, які також з’являються в інших пам’ятках Юдеї, коли царство було під контролем Ассирії, починаючи з кінця VIII століття до н. е. Розетки, наприклад, були поширені на ручках тогочасних глечиків, а стилізоване дерево також з’являється на ранніх вапнякових протокапітелях, виявлених у районі Єрусалима Армон Ганаців, кібуці Рамат Рахель у південному передмісті Єрусалима і в Національному парку Нахаль Рефаїм поблизу Єрусалима.
Рамка з розетками зі стилізованим деревом у центрі. Gil Mezuman / City of David. Джерело: haaretz.com
Цікаво, що ці три символи — розетка, дерево та лотос — з’явилися в той час в Юдеї як символи царства на кам’яних виробах, а також на печатках, що застосовувалися в царських спорудах (печатки з розеткою використовувалися для позначення глечиків, що їхній вміст належить царському дому).
Ще більш цікавим є той факт, що тваринні та людські міфологічні фігури, які з’являються на виробах зі слонової кістки у Самарії, Німруді та інших центрах, не існують в єрусалимських зразках. Археологи зазначають, що хоча й розетка, дерево тощо були запозичені, але ассирійська схильність до зображень тварин — ні. При тому очевидно, що в інших місцях стародавнього Єрусалима не уникали використання зображень тварин.
«Цілком можливо, що те, що ми маємо тут, є доказом культурного вибору єрусалимської еліти щодо того, які глобальні символи прийняти, а які відкинути», — кажуть вчені.
Директор Ізраїльського управління старожитностей Елі Ескозідо зазначив: «Розкопки в Місті Давида ніколи не перестають нас дивувати. Цього разу завдяки делікатній і натхненній роботі консерваторів і дослідників ми змогли зазирнути в повсякденне життя людей, які жили тут тисячі років тому. Ці відкриття вдихають життя в стародавні камені. Усвідомлення того, що матеріальна культура соціальних еліт в Єрусалимі в період Першого Храму не поступалася — і, можливо, навіть перевищувала — культуру інших правлячих центрів Стародавнього Близького Сходу, демонструє статус і важливість Єрусалима того часу».
Джерело: Громада "Бейт шалом".
За матеріалами Haaretz, Israel National News, The Times of Israel
Фото Яніва Бермана, Дафни Ґазіт / Управління старожитностей Ізраїлю, Ґіла Мезумана, Шалома Квеллера, Еліягу Яная / Місто Давида, Xinhua
Перегляньте цікаві новини: