Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
Богдана та Ігор Невольки одружилися 25 років тому. У подружжя було 4 доньки, коли вони вирішили вдочерити Ангеліну. Зараз дівчині 15 років. Детальніше про історію у програмі "Рідні" на 24 каналі.
Дочка мені казала: "Мама, забери її додому!"
Богдана Неволько розповіла, що була волонтером у дитячому будинку. Їй завжди було шкода дітей. Особливо, якщо у них були різні проблеми.
"Одного разу сталося так, що принесли Ангеліну в групу, поклали її, і вона просто там лежала. Я принесла фотографію, вдома показувала. Вони всі дивилися, і найменша Вірсавія мені казала: "Мама, забери додому!" — розповіла Богдана.
За словами сестри Ангеліни Лії, вони дуже чекали на усиновлення та були впевнені, що любитимуть Ангеліну.
"Я пам'ятаю, що ми одразу захотіли і навіть просили, щоб мама забрала (Ангеліну додому — 24 канал). Вона мені одразу на фотографії сподобалася, а так вже наживо вперше ми її побачили, коли тато її забирав. І тоді ми її вже на руках потримали. Та вже навіть ніякої думки не було, що це чужа дитина, що я її не полюблю, і чи взагалі я її буду любити", — зауважила сестра Ангеліни Лія.
Сестри намагались завжди допомагати Ангеліні, їм було цікаво з нею гратися. Вони розповіли, що спочатку навіть сперечалися, хто саме буде доглядати за Ангеліною.
«Пам'ятаю, що ми вчили її ходити. Коли ми її взяли, вона взагалі не вміла», — сказала Лія.
Ігор: «Нам казали, що вона не чує»
В 11 місяців Ангеліна важила 6 кілограмів. Вона не бачила, не вміла сидіти та ходити. Ангеліна дуже любить музику. Для неї це велике задоволення та улюблена справа. Однак у дитинстві її прийомним батькам Богдані та Ігорю казали, що дівчинка не чує. "Казали, що вона не чує, що в неї є мікроцефалія. Вона не бачила", — сказала мама Богдана.
Батько зауважив, що Ангеліна спочатку зовсім не реагувала навіть тоді, коли він її брав на руки.
"Вона просто лежала. Старша дочка Лія ходила на музику. В нас кімната маленька, але фортепіано було, і там постійно була музика. В нас так цікаво було в хаті: одна в одному куті грає на бандурі, а інша на фортепіано. Це все одночасно робилося, і ця дитина, попри все, зараз має абсолютний слух", — розповів батько Ігор.
«Коли читаєш її діагнози (Ангеліни — 24 канал), то здається, що вона як з поля бою, з війни», — додав батько.
Батьки не знали діагнозу щодо очей, коли забирали дитину. Спочатку їм казали, що це просто катаракта, і дівчинку просто прооперують. Вже пізніше подружжя дізналось, що в Ангеліни ретинопатія п'ятого ступеня, і вилікувати це неможливо.
"Колись до нас приїжджали журналісти з Канади і спільноти "Асоціація запобігання сліпоти". Вони звернулися до офтальмологів світових. Вони написали, що якби до 3 місяців зробили (операцію — 24 канал), то 80% зору можна було б зберегти", — наголосив батько.
Як ствердило подружжя, вся увага у сім'ї була навколо Ангеліни. Дівчина навіть сама себе називала "пупом Землі", адже все почало крутитись навколо неї.
Ангеліна: «Мені не дають навіть трішки вдаритись»
15-річна Ангеліна розповіла, що їй дуже подобається у сім'ї. "Мене на кожному кроці підтримують, допомагають. Мені не дають навіть трішки вдаритися, нічого. Мене тут дуже люблять і завжди дбають про мене, вони дають мені багато радості", — сказала Ангеліна.
Читайте також: Історія родини з Кропивницького, яка за допомогою соцмереж знайшла 450 тисяч на будинок для сиріт
За словами Ангеліни, кожна дитина повинна рости у сім'ї. "Сім'я — це щастя, і дитина не повинна страждати в якихось інтернатах, в дитячих будинках", — наголосила дівчинка.
Ігор Неволько запевнив, що Ангеліна дуже наполеглива. Коли її привезли додому, вона дуже довго вчилась ходити по сходах.
В неї ноги сині були. Два роки — і вона навчилася. Є програма інклюзивної освіти, то вона перша в Україні дитина, яка пішла в загальноосвітню школу по цій програмі, — ствердив батько.
Ангеліна ходить до звичайної школи у місті Великий Любінь, що на Львівщині. Вона впевнена, що хоче стати вокалісткою або вчителем.
"В нас був тур нещодавно, в січні десь, і ми співали з "Піккардійською Терцією", їздили по всій Україні. Так буває, що виходжу на сцену, і всі страхи кудись діваються", — заявила дівчинка.
Батько вдячний, що навколо Ангеліни багато добрих людей. Він заявив, що її перша вчителька "від Бога". Вона багато старалася для Ангеліни, а дівчинка водночас дуже її полюбила.
«Навіть вивчила мій шрифт і писала мені книжки шрифтом Брайля», — сказала дівчинка.
Невольки створили дитячий будинок сімейного типу, де виховують 10 дітей
Богдана Неволько зазначила, що "Ангеліна була такими дверима, адже вона відкрила їх серце та думку".
Якщо дітям добре в нашій сім'ї, то можна взяти тих, котрі трохи знедолені. Спочатку ми взяли 5 дітей. Було серед них 2 брати, 2 сестри і окремо хлопчик. Потім вони виросли, і ми взяли ще 2. Ну і у 2019 році — ще 3 дітей,
— зазначила Богдана Неволько.
Їх дочка Лія поділилась, що у будинку завжди галас, рідко буває тиша. Однак це дуже весело, адже якщо хочуть пограти у футбол чи волейбол, завжди є готова команда.
Подружжя пояснило, що усі діти різні, у них різний настрій та переживання, минуле теж різне. Однак усіх вчать радіти тому, що усі разом, і цей час дуже цінний для них.
Ангеліна: «Сім'я дає багато радості, не треба боятися усиновлювати»
"Дуже часто є люди, котрі відмовляються від дітей — виправдовують себе чимось. Якісь причини, хтось винен в тому. Завіз в інтернат — "там йому краще, я його влаштував". Є такі, що вважають, нібито дітей влаштували. Однак дітей зрадили, вони скалічені таким ставленням", — зазначила Богдана Неволько.
«Сім'я дає дітям багато радості. Просто, коли забирають дитину в сім'ю, то вона дає сенс самого життя», — запевнила Ангеліна.
Подружжя вважає, якщо люди вже задумуються про усиновлення, це вже багато означає, адже дуже часто люди просто не знають, що є така потреба, і можна принести комусь трохи радості в житті. Вони запевнили, що не потрібно боятися: якщо людина хоче зробити добро для дитини, то варто робити.
"Навіть якщо вони бояться, то (треба — 24 канал) задуматись над тими дітьми, які зараз в інтернаті, задуматися над їхнім життям, над їхньою долею — що з ними буде, якщо їх просто не забрати. Де вони опиняться? Коли забирають дитину в сім'ю, то сім'я дає сенс самого життя", — наголосила Ангеліна.
У сім'ї був випадок, коли вони забрали на виховання хлопчика з дитбудинку. Коли він приїхав до нового будинку, то заявив: "Все, я нормальна дитина. Нормальна людина — у мене є тато і мама". Саме через такі зворушливі історії подружжя Невольки намагається переконати усіх, що усиновлення — це дуже важливо для дітей, яких покинули.
Мар'яна Романяк
Джерело: 24tv.ua
Всеукраїнський Собор — це об’єднання релігійних та громадських організацій, а також усіх небайдужих громадян навколо християнського шляху розвитку української держави.
Підписуйтесь на нас у Телеграм, Вайбер, Фейсбук та Інстаграм, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!