«Я попрошу Бога милостиво захистити нас. А потім буду обкурювати (приміщення), очищати повітря, давати ліки і приймати їх. Я буду уникати місць і людей, де моя присутність не потрібна, щоб не заразитися і так випадково не заразити інших, і таким чином не привести до їх смерті в результаті моєї недбалості.

Якщо Бог захоче взяти мене, Він обов'язково мене знайде, а я зроблю те, що Він очікував від мене, і тому я не понесу відповідальність ні за свою смерть, ні за смерть інших. Однак, якщо мій ближній потребує мене, я не буду уникати ні місця ні людини, а піду так само вільно, як писав вище. Бачите, це богобоязлива віра, тому що вона не зухвала і не безрозсудна і не спокушає Бога ». 

«Праці Лютера», том 43, ст.132, лист Дж.Гессу.

Бубонна чума

Бубонна чума забрала мільйони людських життів в Європі, де її називали "чорною смертю". Смертність від чуми досягала 95%, хоча деякі хворі дивом видужували самостійно.

До кінця XIX століття ця важка хвороба не піддавалася лікуванню. Після винаходу вакцин проти чуми і початку застосування на практиці деяких антибіотиків заражені почали одужувати. Однак це відбувалося лише з тими, у кого лікування починалося вчасно. 

В період розвитку людства відбулись три пандемії, при яких переважала бубонна форма чуми. За приблизними підрахунками, чума забрала життя 180-200 мільйонів людей. Пандемія, яка сталася у Європі та Азії в 1347-1351 роках, забрала життя понад 25 мільйонів людей.

Джерело: blogs.lcms.org, 24tv.ua.