Ми детально аналізуємо факти, оприлюднені колишніми мешканцями Близького Сходу в інтерв'ю виданню Christian Broadcasting Network (CBN), а також дані авторитетних досліджень про стрімке зникнення християнства на землях, де воно зародилося.
Джерело: The Christian Post
Ідеологічне переформатування та статус «зіммі»
Колишній мешканець Гази на ім'я Наджі, який виріс у місцевій християнській родині, але згодом був змушений залишити рідний дім, розкрив механізми зміни суспільних настроїв після приходу ХАМАСу до влади. За його словами, угруповання цілеспрямовано перебудувало світогляд пересічних мешканців через проповіді в мечетях, спеціальні навчання та закриті релігійні гуртки.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Унаслідок такої пропаганди немусульман почали сприймати виключно крізь призму історичного ісламського поняття «зіммі» — категорії підкорених народів, які отримують захист лише за умови визнання свого нижчого правового статусу. Попри те, що Коран називає юдеїв та християн «Людьми Писання», місцева ідеологія таврувала їх як невірних, приречених на пекло.
Наджі зазначає, що християн у Газі перестали вважати повноправними співгромадянами, натомість їх почали асоціювати із середньовічними хрестовими походами або звинувачувати в ідолопоклонстві через вшанування хреста. «Вони не розуміли, що ми такі самі мешканці Гази, як і вони, співгромадяни міста Газа. Ні, для них ми були лише тимчасовими гостями», — з гіркотою констатує чоловік.
Викрадення, залякування та напади на храми
Систематичний тиск нерідко переростав у пряме насильство та позбавлення волі. Наджі пригадав випадки викрадення християн, зокрема історію одного чоловіка, якого змушували зректися віри та прийняти іслам під час прямого телевізійного ефіру. Попри шалений психологічний тиск, вірянин відмовився зрадити Христа і згодом зміг утекти на Кіпр, рятуючи власне життя.
Інший співрозмовник журналістів на ім'я Ахад, який виріс у Сирії та глибоко знає реалії регіону, підтвердив, що переслідування християн розпочалися задовго до нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року. Він розповів про постійні цькування на вулицях та випадки, коли християнські храми закидали камінням просто під час богослужінь.
За свідченнями Ахада, перед християнами ставили ультиматум: або ти покірно приймаєш роль людини другого сорту і визнаєш вищість мусульманина над собою, або мусиш тікати. «Вони кажуть нам це просто в обличчя: ти або зіммі, громадянин другого сорту, який змирився зі своїм становищем, або ти не можеш тут жити», — наголосив він.
Демографічна катастрофа на батьківщині християнства
Звіт Єрусалимського центру безпеки та закордонних справ, оприлюднений у грудні 2024 року, підтверджує масштабну демографічну кризу на територіях, підконтрольних Палестинській адміністрації та ХАМАСу. Дослідники вказують на антихристиянське насильство та дискримінацію як на головні причини масового виїзду вірян.
Якщо у 1922 році християни становили 11% населення географічної Палестини, то до 1946 року ця частка знизилася до 8%. В Юдеї та Самарії показник впав із 6% у 1967 році до 1,5% у 1997-му, а у 2017 році ледве сягав 1%. Особливо вражаючими є зміни у Вифлеємі — місті, де народився Ісус Христос: якщо у 1950 році християни складали 86% населення Вифлеєму та навколишніх сіл, то до 2017 року їх залишилося всього 10%.
У самому секторі Газа до захоплення влади ХАМАСом у 2007 році проживало близько 5000 християн. До жовтня 2023 року їхня кількість скоротилася до тисячі, а нині, за останніми оцінками, становить лише від 300 до 400 осіб. Експерти попереджають, що масовий виїзд ставить під загрозу саме існування християнства в його історичній колисці.
Заклик до світової спільноти та духовний погляд для України
Ахад звернувся до християн західного світу із закликом не відвертатися від страждань братів і сестер на Близькому Сході. «Почуйте нас. Ми існуємо там. Саме наші предки принесли християнство всьому світові. І завдяки жертві ранніх християнських мучеників Слово Боже поширилося по всій землі. Ви не можете про нас забути», — благає він.
Для нас, українців, які сьогодні проходять крізь горнило жорстокої війни з боку росії, ці свідчення звучать особливо гостро та зрозуміло. Ми на власному досвіді знаємо, що таке жити під загрозою знищення ідентичності, бачити зруйновані ворожими обстрілами храми та переживати гоніння за віру і правду на тимчасово окупованих територіях. Історія християн Гази нагадує нам, наскільки крихкою є свобода віросповідання і як важливо берегти свою духовну твердість перед обличчям агресії.
Водночас Святе Письмо дає нам непохитну опору в найтемніші часи випробувань. Апостол Павло у Посланні до Римлян нагадує: «Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?» (Римлян 8:35). Ми покликані не лише триматися власної віри в час війни, а й підтримувати в молитві переслідувану Церкву в усьому світі, пам'ятаючи, що жодна земна тиранія не здатна здолати Світло Христове.
Джерело: The Christian Post
ПЕРЕГЛЯНЬ: