Владислав Стоцький, позивний "Вогонь", Герой України, який тримав позицію та оборонявся в Донецькій області в оточенні протягом 67 днів, ділиться чудесами Божого захисту на війні.
Бій за виживання
15 вересня 2024 року на позиції "Адольф" — укріпленні в Донецькій області — о 6-й ранку російська техніка з десантом атакувала. На позиції було четверо: Владислав, Рома ("Піший"), Саня ("Хом’як") і Сєрьога ("Лялька"). Рома кидав гранати, стримуючи ворога. Саня героїчно оборонявся і був поранений. Владислав схопив його та потяг в укриття – нору в землі, але уже на вході туди смертельна куля вразила побратима, окрім цього він застряв у залазі і Владу довелося лишити його на вході.
Відстрілюючися всліпу з укриття Влад робив все аби не допустити росіян близько та протриматися поки наші дрони знищать їх. Росіяни врешті решт добралися досить близько та почали кидати гранати до сховку.
Кожне клацання чеки звучало як прощання з земним життям, однак щораз ставалося чудо - Саня, який загинув на вході до сховку захищав своїх побратимів.
Гранати одна за одною вдарялися об нього і залітали під його тіло та не могли потрапити до середини.
Бог захистив Владислава від гранат, що могли його вбити. Сльози котилися по обличчю, коли він бачив як загиблий друг раз за разом прикриває його від смерті...
Втеча через поле смерті
Після багатогодинного бою наша артилерія та дрони почали працювати, давши шанс вийти. Владислав із пораненим Ромою та іншими бігли через поле, де чатували дрони та міни. Він стискав браслет, благаючи: "Виведи нас всіх звідси".
Коли Владислав дібрався до своїх, то він дякував Богу, що його побратими з першої групи дібралися живими. Це було чудо, що вони змогли пробігти, не загинувши , через мінне поле та ще й під ворожими ударними ФПВ-дронами.
Однак, коли з диму з’явилася друга група, яка була жива, Владислав був вражений і радів що стількох людей Бог врятував.
І тут сталося найбільше чудо – з диму з’явилася остання група – і теж всі живі!
Бог зробив те що не вписувалося ні в які закони війни – при такому бої, перебігаючи мінне поле, під прямою видимістю ворожих дронів-убивць - врятувалися усі три групи, які виходили окремо.
Світло в темряві
Бій 15 вересня був пеклом, але Божа милість перемогла. Бог відвів гранати та провів бійців через поле смерті, зберігши їхні життя. Молитви за воїнів творять молитовний щит, який захищає від ворожих атак. Кожен, хто молиться, стає частиною цього дива, підтримуючи захисників.