Підземний комплекс, можливо, був захищеним простором, який використовували ранні християни, щоб уникнути римських переслідувань.
Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
Про це йдеться на сторінці Громада "Бейт шалом" з посиланням на livescience.com.
Мідьят — стародавнє місто у Верхній Месопотамії, зараз належить південно-східній провінції Мардін у Туреччині. Історію Мідьяту можна простежити до хурритів у третьому тисячолітті до н. е. Ассірійські таблички у ІХ столітті до нашої ери згадують Мідьят як Матіате, або місто печер через печери, що знаходяться у трьох кілометрах від міста, де мешкали найдавніші жителі. Над Мідьятом панували багато різних імперій, включаючи мітаннійців, ассірійців, арамейців, вірмен, мідійців, персів, греків, римлян, візантійців, аббасидів, сельджуків та османів.
Місто-сховище
Перші підземні камери стародавнього комплексу були знайдені близько двох років тому під час проекту з очищення та консервації історичних вулиць і будинків в районі Мідьят провінції Мардін.
Працівники проекту спершу виявили вапнякову печеру, а потім прохід до решти прихованого міста, повідомив Гані Таркан, директор музею Мардіна і керівник розкопок. Тим не менш, деякі місцеві жителі вже знали, що під Мідьятом є печери, але не знали, що існує ціле підземне місто і, як стверджується вченими, чи не найбільше у світі.
Зараз у масштабному комплексі виявлені 49 камер, а також з’єднувальні проходи, колодязі, ємності для зберігання зерна, кімнати будинків і культових місць, у тому числі християнська церква.
Артефакти, знайдені в печерах, включаючи монети римської епохи та масляні лампи, вказують на те, що підземний комплекс був побудований десь у другому або третьому столітті нашої ери, каже вчений.
За оцінками керівника розкопок Таркана, наразі досліджено менше 5% підземного міста, тепер відомого як Матіате — площа понад 10000 кв. м. Він вважає, що площа всього комплексу може перевищувати 400 тисяч кв. м і була б достатньо велика, щоб вмістити від 60000 до 70000 осіб.
Цілком можливо, що спочатку місто служило прихистком. Вчений припускає, що його збудували як схованку або місце для втечі. За його словами, християнство не було офіційною релігією у другому столітті нашої ери, а сім’ї та групи людей, які прийняли християнство, зазвичай ховалися в підземних містах, щоб уникнути переслідувань Риму. Можливо, підземне місто Мідьят було одним із збудованих для цієї мети житлових приміщень.
Стародавні географи писали, що південний регіон нинішньої Туреччини був заселений християнами до його центральних частин, і що християни в цьому районі зазнавали жорстких переслідувань не лише римлянами, а й персами в четвертому столітті.
Середньовічні мандрівники регіоном також повідомляли, що вони виявляли цілі містечка і міста, повністю позбавлені жителів, і тому цілком можливо, що жителі насправді сховалися під землею в таких місцях, як Матіате.
На початку першого століття нашої ери римська влада не робила різниці між євреями та християнами, оскільки багато ранніх християн також були євреями. Але все змінилося в 64 році нашої ери, коли імператор Нерон звинуватив, а потім убив християн, у пожежі, яка охопила Рим. Хоча переслідування були несистематичними, вони тривали до початку IV століття; і хоча цифри обговорюються, цілком імовірно, що за цей час були страчені тисячі християн. Однак у 313 році нашої ери імператор Костянтин видав Міланський едикт, який узаконив християнство і припинив гоніння, а в 380 р. імператор Феодосій видав Солунський едикт, який зробив його офіційною релігією Римської імперії.
Лозан Баяр, археолог з Управління охорони та нагляду Мардіна, погодився, що Матіате, можливо, використовувався ранніми християнами, щоб уникнути римських переслідувань.
«У ранній період християнства Рим перебував під впливом язичників, а потім визнав християнство офіційною релігією», — сказав він. — Такі підземні міста забезпечували безпеку людям, і вони також здійснювали там свої молитви. Вони також були місцями їхнього сховку».
Приховане місто
Стародавнє місто Мідьят над підземним комплексом, ймовірно, вперше було побудовано хуррітами, народом, який окупував частини центральної та південної Анатолії (на території сучасної Туреччини) до 4000 років тому, під час бронзового віку.
Вперше місто з’являється в ассирійських записах у IX столітті до нашої ери як «Матіате» — назва, яка означала «місто печер», можливо, тому, що поблизу є багато вапнякових печер — назва, яка тепер присвоєна підземному місту.
Мідьят був окупований, у свою чергу, арамейцями, персами, греками, римлянами, візантійцями та османами протягом його довгої історії, причому кожна цивілізація будувалася на основах останньої.
«Хоча будинки на вершині датуються XVII-XIX століттями, під ним є зовсім інше місто, — сказав Таркан. — Цьому місту 1900 років».
Занурення під землю
Традиція будувати будинки та міста під землею добре закріпилася в Туреччині. Там було знайдено понад 40 стародавніх підземних міст, у тому числі Дерінкую — величезний комплекс у центральній частині Каппадокії, який був викопаний у м’яких вулканічних скелях, можливо, анатолійським народом, відомим як фрігійці, у VIII-IX століттях до нашої ери.
Дерінкую був достатньо великим, щоб вмістити 20000 осіб, і був окупований до Середньовіччя: наприклад, візантійські християни та євреї використовували його як притулок під час арабських вторгнень між 8 і 12 століттями нашої ери.
Науковий письменник Вілл Хант, автор книги «Underground: A Human History of the World's Beneath Our Feet» (Random House, 2019), сказав, що в нинішній Туреччині було багато історій людей, які знайшли отвори в ґрунті на своїх землях або іноді прямо всередині їхніх будинків, які відкривалися в розгалужені ланки штучних тунелів.
«Деякі опускаються більш ніж на 10 рівнів і мають місце для десятків тисяч людей, — сказав він. — Вони схожі на перевернуті замки».
Хант повторює припущення Таркана про те, що підземні споруди в Матіате могли використовуватися для захисту.
«Під будь-яким поселенням було підземне місце, де люди ховалися, коли на них нападали. І це було не тільки в Туреччині: в усьому світі, протягом всієї історії, коли б на поверхні не виникала загроза, люди мали темні підземні простори, щоб захистити себе від небезпеки. Це практично інстинктивно», — сказав Хант.
Джерело: Громада "Бейт шалом"
Фото Halil Ibrahim
Більше рубрик та новин тут