У 2025 році Україна взяла участь у PISA втретє — і вдруге в умовах повномасштабної війни.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
У дослідженні взяли участь 8962 підлітки із 17 регіонів країни. З міркувань безпеки тестування не проводили в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській і Херсонській областях, а також в Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, пише mon.gov.ua.
З огляду на територіальне охоплення результати 2025 року можна порівнювати з даними 2022 року. Натомість порівняння з 2018 роком, коли Україна вперше взяла участь у дослідженні, має певні обмеження, адже тоді оцінювання пройшли 15-річні з 25 регіонів.
Важливо: підлітки, які проходили тестування, розпочали навчання у 2016 році. Це покоління у п'ятому класі зіткнулося з пандемією COVID-19, а із сьомого класу навчається в умовах повномасштабної війни. У звіті також зазначено, що результати PISA-2025 не дають оцінки ефективності НУШ.
«За кожною цифрою PISA — діти, які значну частину свого шкільного життя навчалися спочатку під час пандемії, а потім в умовах повномасштабної війни. Те, що порівняно з 2022 роком результати стабілізувалися, говорить про стійкість наших учнів, учителів і всієї системи освіти. Але для нас PISA важлива передусім як інструмент роботи з даними. Вона чітко показує, де сьогодні найбільші виклики: базові компетентності, читання, нерівність освітніх можливостей, дослідницькі та цифрові навички. Саме ці дані є основою для рішень, які ми будемо ухвалювати. Ці дані підтверджують необхідність продовження реформи загальної середньої освіти та допоможуть нам рухатися від стійкості системи до відновлення та покращення результатів», — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.
Що показала PISA-2025
Середній результат України становить 448 балів із природничо-наукових дисциплін, 431 — з математики та 418 — із читання. Це нижче за середні показники країн ОЕСР відповідно на 34, 32 та 43 бали. Такий розрив орієнтовно відповідає півтора року навчання з природничо-наукових дисциплін і математики та двом рокам — із читання.
Порівняно з 2022 роком результати українських підлітків у жодній із трьох основних галузей дослідження статистично значущо не змінилися. Це означає, що після падіння, зафіксованого між 2018 і 2022 роками, істотного погіршення не відбулося. Водночас результати ще не повернулися до рівня 2018 року.
Головний виклик — базові компетентності. 35% українського учнівства не досягають базового рівня з природничо-наукових дисциплін, 46% — з математики та 45% — із читання. Загалом 56,4% підлітків мають низькі результати хоча б в одній із трьох галузей, а 29,3% — одночасно в усіх трьох.
Читання — найвразливіша ланка
Саме з читання Україна має найнижчий середній результат — 418 балів — і найбільше відставання від середнього показника країн ОЕСР. У цій галузі також зафіксовано найбільше зниження порівняно з 2018 роком і найбільший гендерний розрив. Особливої уваги потребують результати хлопців: їхня читацька грамотність продовжила знижуватися і між 2022 та 2025 роками.
У математиці майже половина підлітків не досягає базового рівня
Середній результат України з математики — 431 бал. Базового рівня або вищих досягають 54% українських підлітків, відповідно 46% залишаються нижче базового показника — це найбільша частка серед трьох основних галузей PISA-2025.
У природничих науках важливо посилювати дослідницькі вміння
У природничо-науковій галузі українські підлітки краще виконують завдання, де потрібно пояснювати явища науково, натомість складнішими для них є завдання на оцінювання дизайну дослідження й інтерпретацію даних. Це вказує на потребу більше працювати з дослідженнями, даними й доказами, вчитися перевіряти інформацію та аргументувати висновки.
Як українські підлітки навчаються в цифровому світі
Окремою, так званою інноваційною, галуззю PISA-2025 стало «Навчання в цифровому світі». Завдання цієї галузі оцінювали не просто вміння користуватися цифровими пристроями, а здатність застосовувати цифрові інструменти, моделі й алгоритми для навчання і розв'язання цілком практичних проблем.
Середній результат українських підлітків за шкалою «Використання обчислювального мислення для розв’язання проблем» становить 478 балів проти 500 у середньому в країнах ОЕСР. Відносно сильнішою складовою профілю України є програмування, слабшою — моделювання. Водночас 46% учнівства не досягають рівня 3 — базового для цієї галузі, а результати помітно різняться залежно від статі, соціально-економічних передумов для навчання і місця проживання.
Українські підлітки також активно використовують штучний інтелект у навчанні: 54% щонайменше раз на тиждень користуються чатботами ШІ для отримання допомоги в навчанні, натомість середній показник країн ОЕСР становить 46%. 78% повідомили, що на уроках принаймні іноді оцінюють якість інформації, створеної чатботами ШІ.
Один із найбільших викликів — нерівність освітніх можливостей
Розрив між селом і великим містом сягає 61 бала з математики, 65 — з природничо-наукових дисциплін і 68 — із читання. Орієнтовно це відповідає понад трьом рокам навчання.
Водночас дослідження показує, що справа не лише в місці проживання. Відмінності пов'язані також із соціально-економічними умовами, доступом до навчальних і цифрових ресурсів та іншими можливостями для навчання.
Понад половина українського учнівства навчається в закладах, де, за оцінками керівників, брак ресурсів ускладнює освітній процес: для 61% йдеться про нестачу навчальних матеріалів та обладнання, для 54% — цифрових ресурсів. Близько третини учнівства навчається в закладах, де, за словами керівників, не вистачає педагогів.
«Кожні три роки сотні тисяч 15-річних підлітків у понад 90 країнах проходять оцінювання PISA. Вони не готуються до нього і не отримують за нього оцінок. Але коли результати оприлюднюють, їх читають президенти, обговорюють міністри, а медіа виносять на перші шпальти. Цілі системи освіти отримують визнання — або стають предметом критики.
Чому? Тому що PISA — це не просто тестування учнів. Це своєрідний пульс майбутнього країни. І саме це робить результати України такими особливими. Вони не є випадковими. Це результат роботи вчителів, які продовжують навчати, навіть коли уроки переривають повітряні тривоги; керівників шкіл, які відновлюють звичний освітній процес, коли навколо руйнуються будівлі; та родин, які продовжують вірити, що освіта має значення, навіть коли все довкола здається непевним», — Андреас Шляйхер, директор з питань освіти та компетенцій в Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Що означають результати для освітньої політики
PISA-2025 показує: українська освіта змогла вистояти в умовах безпрецедентних викликів. Тепер важливо продовжувати системні реформи, щоб місце проживання, ресурси родини чи наслідки війни дедалі менше визначали освітні можливості дитини.
Один з ключових напрямів — повернення дітей до очного та змішаного навчання там, де це уможливлює безпекова ситуація. Для цього уряд виділив понад 20 млрд впродовж 2023-2026 років, і за цей період завершено будівництво 352 укриттів, ще 126 проєктів перебувають на етапі завершення.
Ще один напрям — продовження реформи «Нова українська школа». PISA-2025 не оцінює її результатів, однак показує виклики, на подолання яких уже спрямовані зміни в системі освіти: нерівність освітніх можливостей, брак ресурсів, потреба посилювати базові компетентності та підтримувати педагогів.
Зокрема, щоб скорочувати розрив у можливостях між дітьми з різних громад, держава продовжує роботу в напрямі формування спроможної мережі закладів освіти й інвестує в їхнє оснащення. Цього року 3,2 млрд грн спрямовано на створення сучасних освітніх просторів і обладнання в базовій і старшій школі. Паралельно впроваджується оновлена модель професійного розвитку педагогів, де вчителі самостійно обирають курси для підвищення кваліфікації.
З 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв із близько 10 тисячами учнів і учениць пілотують старшу профільну. Паралельно триває підготовка до її загальнонаціонального впровадження з 2027 року. Це має дати учням, зокрема з невеликих громад, ширший вибір профілів, доступ до сучасного обладнання, власне, до того, що формує передумови якісної освіти.
Ключові компоненти впровадження Нової української школи реалізовує Міністерство освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні».
«Результати PISA-2025 дають чіткий сигнал: попри повномасштабну війну, навчальні результати в більшості регіонів України залишалися стабільними. Це результат щоденної роботи вчителів, керівників шкіл, учнів та їхніх родин.
Водночас дослідження вказує на значні освітні розриви: майже кожен третій учень не досягає базового рівня. Наступний крок — не лише зберегти доступ до навчання, а й визначити дітей,які стикаються з труднощами в навчальному процесі, та забезпечити їм адресну підтримку, необхідну для успішного навчання і майбутнього внеску у відновлення та розвиток України», — Енріке Аласіно, старший спеціаліст Світового банку з питань освіти.
Щодо реформ у професійні освіті: Відповідно до нового Закону «Про професійну освіту» , у закладах створені наглядові ради за участі роботодавців, які можуть бути залучені до формування змісту навчальних програм, призначення керівників, оцінювання ефективності управління і окреслення стратегії розвитку закладів. МОН також спрощує ліцензування і процедури запровадження нових програм для підготовки за затребуваними професіями, наприклад, оператори БПЛА.
Упродовж 2023-2026 Уряд виділив кошти на осучаснення закладів професійної і фахової передвищої освіти: у 2026 році це 1 млрд грн з державного бюджету. Станом на зараз уже оновлено 200+ майстерень, лабораторій і кабінетів, а ще 100 будуть модернізовані до кінця цього року.
Ознайомитись з Національним звітом можна за посиланням.
Джерело: mon.gov.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут