PISA-2022. Що воно таке і чому так важливо зробити висновки з Національного звіту?
Аналітика
05.12.2023
У жовтні 2022 року, попри обстріли й тривалі повітряні тривоги, понад 3800 українських підлітків зі 164 навчальних закладів пройшли тестові завдання й заповнили анкети PISA. Україна вже вдруге долучилася до міжнародного дослідження успішності учнів. Які загальні результати українського учнівства у PISA-2022 та як змінилися показники порівняно з PISA-2018?

Що таке тест PISA?

Міжнародне дослідження якості освіти PISA (Program for International Student Assessment - Програма міжнародного оцінювання учнів), започатковане Організацією економічного співробітництва та розвитку в 1997 р., оцінює грамотність 15-річних учнів у таких освітніх галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, і визначає ступінь оволодіння підлітками здатністю застосовувати власні знання й уміння в реальних життєвих ситуаціях. До прикладу, результати оцінки рівня читацької грамотності відображають не просто вміння учня читати, а його роботу з текстом — здатність аналізувати інформацію, виокремлювати найважливіше, інтерпретувати, аргументувати свої думки.

Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!

Рівень грамотності оцінюють за шістьма рівнями, де 1-й — найнижчий, а 6-й — найвищий. Базовим рівнем сформованості грамотності з того чи іншого предмета є 2-й. Це означає, що на цьому рівні учні виконують завдання, які передбачають принаймні мінімальну підготовку й спроможність мислити само­стійно. Про це пише видання lb.ua.

У 2022-му в ньому взяли участь понад 80 країн світу. Лідерами PISA-2022  стали країни Азії, зокрема: Сінгапур, Китай, Корея, Японія. Наступною в рейтингу стала Естонія. PISA дозволяє оцінити результати різних освітніх систем і програм, порівняти їх, враховуючи культурні, соціальні особливості кожної країни, і виявити фактори, що впливають на успішність навчання.

PISA проводиться за циклами — що три роки. Поточний цикл був восьмим. Україна вперше долучилася до програми PISA у 2018 р. А у 2022 р. наша країна вдруге взяла участь у дослідженні. Український центр оцінювання якості освіти та Міністерство освіти і науки України за підтримки ЮНІСЕФ оприлюднили Національний звіт за результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, а також Короткий звіт.

Зважаючи на нестабільну ситуацію в країні, остаточна вибірка учасників PISA-2022 в Україні — це 3876 учнів зі 164 закладів освіти 18 регіонів України (Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Вінницька, Чернігівська, Київська, Сумська, Житомирська, Одеська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Волинська, Закарпатська області та місто Київ).

Які результати українського учнівства у PISA-2022?

Середній бал українських учнів з математики становить 441, з читання — 428, а з природничо-наукових дисциплін — 450. Результати наших школярів виявилися гіршими, ніж у середньому по країнах ОЕСР (середній показник для них становить з математики – 472 бали, з читання — 476 балів, а з природничо-наукових дисциплін — 485 балів).

Це відображає відставання українських учнів від однолітків з усіх предметів у середньому на півтора-два роки (різниця в балах у PISA відповідає певному прогресу в навчанні, якого учень може досягти за певну кількість часу. У дослідженні 2022 року визначено, що рік навчання дорівнює 20 балам). Водночас значна частка українських підлітків не досягла навіть базового рівня сформованості математичної, читацької та природничо-наукової грамотності, тобто не дотягує до другого рівня із шести можливих. Лише 58% українських школярів можуть похвалитися базовим рівнем математичної грамотності, 59% — читацької грамотності, 66% — природничо-наукової грамотності. Ці показники так само нижчі за середні значення по країнах ОЕСР.

Як змінилися показники порівняно з PISA-2018?

Якщо порівняти результати останнього тестування з показниками 2018 року, то так само маємо невтішну картину з усіх трьох предметів, але найбільше — з читання. Освітні втрати українського учнівства в цій галузі можна оцінити майже двома роками навчання. «Одним з пояснень цьому може бути вплив довготривалого стресу — відповідно нездатність концентруватися на великих текстах, утримувати в пам’яті те, що потім потрібно аналізувати», - каже директорка Українського центру оцінювання якості освіти та національна координаторка PISA Тетяна Вакуленко. «Тому починати нам потрібно з психоемоційної підтримки й серйозної роботи з психологічного розвантаження дітей», — додає вона.

Зниження рівня успішності, яке зафіксувало тестування 2022 року в Україні, є загальним трендом для країн ОЕСР. Тож підтверджено гіпотезу, що пандемія і відповідно тривалий дистанційний формат освіти позначаться на результатах навчання. Хоча зниження успішності не було таким невтішним, як в Україні. Середній показник по країнах ОЕСР, скажімо, з тієї ж читацької грамотності погіршився на 13 балів, з математичної — на 20, а з природничо-наукових дисциплін — на 6. Але очевидно і те, що для українських учнів ще одним фактором, який визначив результат, стало повномасштабне вторгнення.

Основні результати України в PISA-2022

- PISA-2022 підтвердила наявність значних гендерних розривів у галузі читання та математики серед українського учнівства. У читанні хлопці відстають від дівчат на понад рік навчання (23 бали), але випереджають їх на 10 балів з математики. Хоча гендерний розрив із читання трохи скоротився, однак відбулося це лише тому, що результати дівчат знизилися сильніше, ніж результати хлопців. Різниці в успішності дівчат і хлопців у природничо-наукових дисциплінах майже немає. Подібні тенденції характерні й для країн ОЕСР.

- Результати PISA засвідчують, що успішність учнів значною мірою залежить від їхнього соціально-економічного статусу. Учні з високим соціально-економічним статусом мають вищі результати з математичної, читацької та природничо-наукової галузей PISA, порівняно з учнями з низьким соціально-економічним статусом. Школярі з найнижчим соціально-економічним статусом у 2,8 рази частіше, ніж їхні однолітки з кращими умовами для навчання, не досягають базового рівня з математики.

- Водночас дослідження констатує і значну відмінність в успішності з математики учнів у великих містах і тих, що мешкають у сільській місцевості. Якщо у великих містах середній бал з математики становить 506, у містах і невеликих містах — 450 і 448 відповідно, то в селах — 414. Фактично розрив у досягненнях школярів великих міст і сіл сягає більш ніж 4,5 роки навчання. До того ж якщо результати учнів з великих міст істотно не змінилися за чотири роки, то показники учнів з містечок і селищ погіршились. Вразливі групи в кризових умовах стали ще вразливішими, а навчальні розриви посилилися.

- PISA не фокусується на глибокому вивченні психологічного стану підлітків, але все ж дає змогу певною мірою оцінити, як вони себе почувають. В Україні 70% підлітків почуваються задоволеними чи дуже задоволеними життям. Це дещо вищі показники, ніж у середньому по країнах ОЕСР. Але якщо порівняти поточний показник з 2018 роком, коли він був на рівні 82%, то бачимо, що психологічний добробут підлітків усе ж погіршився. Водночас кількість учнів, які незадоволені своїм життям, збільшилась майже вдвічі. Частіше про це повідомляли дівчата, ніж хлопці. Так само менш задоволені своїм життя учні з низьким соціально-економічним статусом, порівняно з їхніми однолітками, які мають високий соціально-економічний статус. Ці ж категорії учнів більш вразливі до булінгу. Загалом 14,7% учнів в Україні зізналися, що їх цькували, і таких випадків було принаймні кілька на місяць. У 2018 році цей показник був вищим, і напевно пояснити різницю можна тим самим дистанційним навчанням.

- Майже половина українських підлітків повідомила, що вони планують здобути ступінь магістра або кандидата наук, водночас 34% учнів задовольнить здобуття середньої, професійно-технічної освіти або ступеня молодшого бакалавра. Ступінь магістра чи кандидата наук частіше планують здобувати дівчата, ніж хлопці, та учні з вищим соціально-економічним статусом, порівняно з іншими учнями.

- Анкетування керівників закладів, яке проводять в рамках PISA, висвітлює найбільш проблемні місця у ресурсному забезпеченні навчальних закладів. Насамперед йдеться про дефіцит учителів. В Україні, як і в середньому по країнах ОЕСР, дефіцит педагогічних кадрів є більшою проблемою, ніж невідповідність або низька кваліфікація штатних вчителів. Відчутні проблеми з браком і низькою якістю навчальних матеріалів, цифровими ресурсами.

Представники Українського центру оцінювання якості освіти стверджують, що результати PISA політики всіх країн-учасниць використовують для оцінювання ефективності своїх освітніх систем, визначення зон потенційних ризиків і водночас актуальних напрямів розвитку. «Для України ці дані цінні передусім з огляду на те, що вони відбивають ті проблеми, з якими стикнулася наша система загальної середньої освіти внаслідок пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення росії. Висновки PISA-2022 можуть допомогти вітчизняному політикуму й освітянській спільноті напрацювати ефективні заходи для забезпечення стійкості нашої системи освіти та її поступу в умовах продовження реформи Нової української школи», - вказує УЦОЯО на офіційному сайті.

Джерело: lb.ua, testportal.gov.ua

Перегляньте цікаві новини:

Надихаючі історії

Все для сімей

Загрози та виклики 

Молоде життя

Каталог ютуб каналів церков

Найбільша карта церков України

Більше рубрик та новин тут

АналітикаОсвіта і наука