Першими потребу в допомозі можуть помітити їхні рідні та близькі. Що на це вказує?
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
У Міністерстві у справах ветеранів назвали ознаки, при яких ексбійцю варто розглянути можливість навідатися до спеціаліста, пише pravda.com.ua.
Коли колишньому військову варто звернутися до психолога?
Ветерану слід звернутися до психолога, якщо понад місяць він має:
- порушення сну, як-от безсоння, часті пробудження, нічні жахіття;
- фізичну реакцію на згадки про бойові дії – прискорене серцебиття, пітливість, труднощі з диханням, тремтіння;
- проблеми з травленням, зокрема втрату апетиту або переїдання;
- хронічні болі, наприклад у голові або м’язові спазми;
- гіперчутливість до гучних звуків, зниження концентрації та погіршення пам’яті;
- уникання людей або всього, що нагадує про війну;
- зловживання алкоголем чи психоактивними речовинами у спробі розслабитися;
- постійна тривожність, напруження, очікування небезпеки;
- різкі перепади настрою;
- нав’язливі думки про травматичні події, "переживання" їх заново.
У Мінветеранів кажуть, що першими помітити ці ознаки можуть рідні та близькі ветеранів.
Як допомогти ветерану звернутися до психолога?
У такому випадку родині та друзям колишнього військового варто спробувати м’яко та делікатно переконати його звернутися до фахівця.
"При цьому важливо пам’ятати: багато ветеранів і ветеранок не сприймають спроби "лізти їм у душу". Тому підхід має бути тактовним і заснованим на довірі", – пояснюють у відомстві.
Там додають, що приклад побратимів найкраще допомагає звернутися до психолога. Часто краще за переконання діють фрази: "Я був/була в цього спеціаліста, і це справді допомогло".
"Якщо ж ветеран або ветеранка перебуває у виражено пригніченому психоемоційному стані, активно опирається допомозі, варто залучити когось, кому ця людина щиро довіряє: авторитетного побратима, колишнього командира або медика, який лікує її фізичне здоров’я, наприклад сімейного лікаря. У багатьох випадках саме вони можуть м’яко скерувати людину до психолога або психотерапевта, а за потреби – порадити вузькопрофільного спеціаліста", – наголосили у Мінветеранів.
У відомстві визнали, що часто бар’єром для ветеранів стає недовіра до фахівців через відчуття, що вони не зможуть зрозуміти пережитий досвід війни, втрат побратимів чи посестер і життя під обстрілами.
Також колишні військові можуть перейматися, що психолог почне повертати їх до болючих спогадів і пов’язаних із ними емоцій без дозволу або не буде співчутливим.
"Проте не всі фахівці однакові. Є психологи та психотерапевти, які мають досвід роботи з військовими, розуміють особливості бойових травм і спілкуються "однією мовою" з тими, хто пройшов фронт", – наголосили у відомстві.
Джерело: pravda.com.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут