На узбережжі сучасного Ізраїлю, поблизу Хайфи, археологи знайшли безпрецедентні докази багатовікового масового виробництва знаменитої тирської пурпурової фарби – барвника, який у давнину цінувався на вагу золота. Про це повідомляє Слово про Слово з посиланням на New Scientist.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Розкопки на місці стародавнього поселення Тель-Шикмона виявили рештки спеціалізованої фабрики, що функціонувала понад чотири століття та була пов’язана з Ізраїльським царством.
Про це повідомив Горан Шалві з Чиказького університету, який очолює команду дослідників. За його словами, йдеться про єдиний у світі об’єкт, де є прямі археологічні докази масового виробництва тирської пурпурової фарби у спеціалізованій установі протягом такого тривалого часу.
"Це був промисловий об'єкт упродовж більшої частини залізного віку, без монументальної архітектури або будь-якої особливої краси чи елегантності. Я уявляю це місце дуже смердючим – особливо для сучасного носа – оскільки процес виробництва виділяв жахливий запах. Я уявляю собі вовняні руни, пофарбовані в різні відтінки, які сохли зовні й усередині будівель, що могло надати місцю пурпурно-червонувато-синій відтінок", - розповідає Шалві, передає Фокус.
Від рибальського селища до хімічного центру античного світу
Історія Тель-Шикмона починається близько 1100 року до Р.Х. як маленьке фінікійське селище, де виготовляли фарбу з морських равликів Muricidae. Але приблизно з 900 року до Р.Х., із зростанням Ізраїльського царства, поселення перетворюється на укріплений центр хімічного виробництва фарби.
Дослідники виявили дев’ять великих резервуарів, кожен з яких міг вміщувати до 350 літрів рідини, ймовірно, для обробки равликового слизу. Загалом знайдено 176 артефактів, пов’язаних з пурпуровим виробництвом, серед яких 135 предметів, забарвлених у фіолетовий.
Процес виробництва тирської фарби був надзвичайно складним. Слиз, що виділяють равлики як захист і для полювання, спочатку має зеленкуватий колір, який на повітрі окислюється й поступово стає пурпурним. Але щоб перетворити слиз на фарбу, здатну з’єднуватися з волокнами тканини, її слід було обробляти за допомогою низки хімічних операцій.
Духовне і символічне значення фарби
Тирська пурпурова фарба відігравала ключову роль у релігійних обрядах, царських урочистостях і маркуванні влади, що робило її надзвичайно дорогоцінною. Фіолетовий колір асоціювався з величчю, багатством і богослужбовими текстилями.
У Біблії згадується використання пурпурових ниток при виготовленні одягу первосвящеників та завіс скинії. Наприклад, у книзі Вихід 26:1 вказано, що завіса мала бути з «пурпурової та червоної пряжі».
"Її значення набагато перевищувало звичайну функцію фарби, - каже Шалві. - Вона була частиною сакрального й політичного коду античності".
Після занепаду царства
Після падіння Ізраїльського царства близько 720 року до Р.Х. обсяги виробництва скоротилися. Згодом, коли контроль над територією перейшов до ассирійців, виробництво знову активізувалося, але остаточно припинилося після завоювання регіону вавилонянами близько 600 року до Р.Х..
Сьогодні археологи не мають писемних джерел, які напряму пов’язували б Тель-Шикмона з тирською фарбою, але матеріальні знахідки переконливо свідчать про унікальну роль цього місця в історії стародавнього виробництва.
Джерело: Слово про Слово, Фокус
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут