Ця стаття допоможе вчителям, батькам і школярам зрозуміти, як ШІ працює, де він корисний, а де небезпечний, і як правильно його дозувати.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це пише osvitoria.media.
Найсвіжіше дослідження: що саме вивчали вчені і чому це важливо
Одне з найгучніших досліджень тижня, що минув — «AI in Education Beyond Learning Outcomes: Cognition, Agency, Emotion, and Ethics» — опубліковане 4 лютого 2026 року на arXiv. У ньому — міждисциплінарний синтез впливу ШI на когнітивний, емоційний та етичний розвиток дітей.
arXiv — найбільший безкоштовний архів електронних публікацій наукових статей та їх препринтів. ArXiv підтримується бібліотекою Корнелльського університету під керівництвом науково-консультативної ради архіву та консультативної групи щодо стійкості архіву.
Хто досліджував:
Lucile Favero, Juan Antonio Pérez‑Ortiz, Tanja Käser та Nuria Oliver — команда з експертів у когнітивних науках, педагогіці та етиці технологій.
Автори синтезували сотні попередніх досліджень із психології, педагогіки та когнітивної науки, щоб зрозуміти, як ШІ змінює спосіб мислення, навчання, мотивацію та автономію учнів.
Що досліджували:
- Когнітивні процеси: як ШІ впливає на мислення, запам’ятовування та самостійне навчання.
- Автономія: наскільки учні контролюють навчання, а не делегують його ШI.
- Емоції: як ШІ впливає на мотивацію, страх помилки, зацікавленість.
- Етичні аспекти: довіра до технологій, прозорість, соціальні наслідки.
Ключовий висновок науковців:
«Проблема не в самому ШІ, а в некритичному його використанні; ШІ може підірвати критичне мислення, автономію, емоційну витривалість та здатність до довіри — навички, необхідні не лише для навчання, а й для участі у суспільному житті».
Це явище вчені називають когнітивним аутсорсингом — коли частина розумової роботи систематично делегується алгоритму, а не вирішується власними силами. Тобто ШІ сам по собі не шкідливий, роблять висновок дослідники, ризики виникають тільки тоді, коли він замінює мислення, а не підтримує його.
Подібну думку підтверджує інша публікація про використання ШІ в ранньому дитинстві. Дослідниця Клеопатра Ніколопулу наголошує, що більшість сучасних інструментів спочатку створювалися не для дітей, тому їх безконтрольне застосування є небажаним. Найкращі результати з’являються тоді, коли ШІ використовується разом із дорослим — як допоміжний інструмент для розвитку мовлення, творчості й історій, а не як заміна навчання.
Як ШІ може зашкодити дітям: ризики для вікових груп
Вчені та педагоги дедалі частіше звертають увагу саме на неконтрольоване використання штучного інтелекту.
- Молодші школярі (6–10 років)
У цьому віці діти формують базові навички: мовлення, логіку, уяву, бажання шукати відповіді самостійно. Якщо ШІ постійно дає готові фрази чи ідеї, дитина ризикує не тренувати ці навички.
Психологи наголошують, що дитина у 6–10 років повинна усвідомлено переживати помилку та робити власні ментальні зусилля для формування мовних і мисленнєвих схем.
Більш того, вчителі називають ще один неочевидний ризик: емоційну прив’язаність до «авторитету відповіді». Коли ШІ постійно дає «правильні» відповіді, у дитини може сформуватися страх помилки та уникнення самостійного пошуку. Такий механізм підживлює штучний комфорт, що витісняє природну допитливість дитини.
«Якщо дитина звикне до ідеальних відповідей, вона менше ризикує пробувати свої ідеї».
- Середні класи (11–14 років)
Дослідження, в якому опитали 2000 британських учнів 13–18 років, показало, що 80% підлітків регулярно використовують ШІ для шкільних завдань, але 62% відчувають, що це негативно впливає на їхні навички, у тому числі самостійне вирішення проблем і творчість.
Один із опитаних зазначив, що ШІ робить навчання «занадто легким», що «йому не доводиться вирішувати складні питання власноруч».
У цьому віці посилюється страх помилитися через постійне використання ШІ. Діти ризикують звикнути довіряти алгоритму замість власного аналізу.
- Старші школярі (15–18 років)
Звикання до інструментів штучного інтелекту може призвести до втрати навичок аргументації та критичного аналізу. Про це свідчить опитування, проведене Американською асоціацією коледжів та університетів і Центром уявлення про цифрове майбутнє Університету Ілона. Воно показало, що переважна більшість викладачів коледжів стурбовані тим, що штучний інтелект шкодить здібностям студентів до критичного мислення.
Опитування, в якому взяли участь 1057 викладачів, показало, що 95% вважають, що штучний інтелект змушує студентів надміру покладатися на нього. 90% викладачів заявили, що штучний інтелект знижує здатність студентів до критичного мислення, а 83% сказали, що його використання студентами зменшує тривалість їхньої концентрації уваги.
Викладачі в США стербовані, що надмірне делегування учнями старшої школи своїх задач ШІ знижує їхню здатність перевіряти інформацію та аналізувати джерела.
Статистика використання ШІ в освіті: світові та українські дані
ШІ уже не поодинокі експерименти — це масове явище у школах і вишах в усьому світі. Ключові дані за 2025 рік і початок 2026 свідчать:
-
86 % студентів у світі використовують ШІ у навчанні, і більшість — регулярно (щодня або щотижня).
-
54 % учнів використовують Ші щодня або щотижня, тоді як загалом 93 % стикалися зі штучним інтелектом у навчальному контексті принаймні один раз.
-
Приблизно 66 % студентів використовують ChatGPT саме для шкільних або університетських задач.
У багатьох країнах ШІ уже став частиною повсякденного навчального досвіду, а не лише «додатковою технологією».
В Україні ШІ у школах теж став реальністю — учителі, батьки і експерти вже мають перші практичні здобутки.
Освітяни активно використовують інструменти штучного інтелекту для створення ресурсів, адаптації матеріалів під різних учнів і економії часу на адміністративні задачі, але наголошують, що відповідальність за розуміння і оцінювання результатів лишається за людиною.
Платформа «Мрія» почала впроваджувати ШІ‑інструменти для тестування та адаптації завдань, але оцінювання результатів завжди лишається за вчителем, що дозволяє уникати неконтрольованого використання штучного інтелекту.
В України розроблені методичні рекомендації, які окреслюють етичні принципи і контрольоване впровадження ШІ в освітній процес.
Як у світі «дозують» ШІ при навчанні: правила, практики, політики
Світова освітня спільнота вже переходить від дискусій «за чи проти ШІ» до реальних правил і практик, які намагаються балансувати між користю й ризиками.
США: формалізація політик і контроль використання
Financial Times описує, що університети змінюють оцінювання, бо викладачі хвилюються щодо падіння рівня самостійного мислення і масового використання чатботів для виконання завдань. Частина закладів повертається до рукописних іспитів або створює нові формати перевірки реального розуміння матеріалу.
У штаті Огайо (США) ухвалили правило: всі школи K–12 повинні мати політику щодо використання ШІ, де визначається, як і коли його дозволено застосовувати, у яких випадках потрібен дозвіл вчителя і як пояснити учням критичну оцінку відповідей.
У Frankfort‑Elberta Area Schools (штат Мічиган) ШІ не забороняють, а вчать, як його використовувати етично й відповідально: вимагають, щоб учні вказували, де вони користувалися інструментами ШІ, і пояснювали, як перевіряли отримані результати.
У місті Скотленд (штат Коннектикут) після зростання випадків ШІ‑плагіату, викладачі почали використовувати спеціальні анти‑плагіатні системи з ШІ‑детекторами та інтегровані перевірки, а також проводять усні перевірки та «spot checks» для підтвердження справжності роботи.
Ці приклади показують — використовувати штучний інтелект не забороняють повністю, а навчають використовувати його відповідально.
Велика Британія: впровадження з педагогічним контролем
Британські школи (через Ofsted та практиків) широко використовують ШІ для створення матеріалів і зменшення адміністративного навантаження, але під контролем учителя: педагог залишається ключовою фігурою, що формує завдання, оцінює відповіді та навчає критичній оцінці.
Один із викладачів наводить приклад: «Учні часто використовують AI як короткий шлях до відповіді, але я прошу їх робити крок далі — пояснити, чому модель відповіла саме так, і де саме вона могла помилятися».
Як навчити дітей розумному дозуванню ШІ: практичні поради
Ось конкретні кроки, які вже застосовують педагоги і батьки в усьому світі, і які можуть стати частиною освітньої політики чи сімейних правил:
Навчайте перевіряти відповіді ШІ
Пояснюйте дітям, що ШІ — не фактограф, а інструмент, який так само, як і людина, може помилятися. Навчіть їх ставити уточнювальні запитання:
• «Чому ШІ так сказав?»
• «Які джерела він використав?»
• «Що ще я можу знайти самостійно?»
Регламентуйте використання
Для кожного віку встановіть свої правила. Наприклад:
- до 10 років — ШІ лише як творча підказка поруч із дорослим;
- 11–14 років — ШІ як консультант, але не як автор відповіді;
- 15+ — ШІ як інструмент критичного аналізу та перевірки фактів.
Розвивайте критичне мислення
Учіть дітей оцінювати результати ШІ як гіпотези, які потрібно перевірити, а не як остаточну істину.
Говоріть чесно про виклики
Обговорюйте з дітьми, що штучний інтелект може бути корисним. Він не замінює процес мислення, який формується через зусилля, помилки та роздуми.
Адже штучний інтелект у школі — це не «добро» чи «зло». Це — складний інструмент, який може стати великим союзником навчання тільки за умови розумного дозування, критичної оцінки та педагогічного супроводу.
Джерело: osvitoria.media
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут