Що буде з теплом цієї зими, до яких сценаріїв готується держава та хто вже має тепло, йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Олександра Романюка.
Опалення у Сумах
Блекаути 2022 року, зізнається сумчанка Оксана Усенко, змусили її родину завчасно готуватися до всіх можливих негараздів, зокрема й до проблем з опаленням.
«Якщо не буде опалення — ми собі обігрівач придбали спеціальний. Якщо не буде світла — ми торік придбали собі зарядну станцію», — каже вона.
Суми — за 30 кілометрів від російського кордону. Попри постійні ворожі обстріли опалювальний сезон у соціальних установах почався кілька тижнів тому. В житлових будинках на нього чекають від 27 жовтня. Але ця дата, визнають у міській військовій адміністрації, залежатиме і від температури на вулиці, і від безпекової ситуації, адже ворог цілеспрямовано цілить по енергетичних об’єктах області.
Підготовка до опалювального сезону
Про старт опалювального сезону та можливі загрози говорили сьогодні і у Верховній Раді під час години спілкування з урядом. Майже всі області, визнають у Кабміні, підготувалися до нього вчасно. І це результат роботи, яку почали ще навесні. Як приклад, швидке відновлення після «прильотів» — це результат саме такої підготовки.
Лише до осені, кажуть експерти, українська енергетика змогла пережити близько 20 атак. І те, що продовжувала функціонувати — це чимале досягнення. Станом на зараз у 14 областях почалося подавання тепла на соціально важливі об’єкти. Але, на жаль, у деяких безпекова ситуація зробити це не дозволяє. Найскладніша ситуація наразі на Донеччині та Луганщині, а також у частинах Запорізької, Сумської, Харківської та Херсонської областей.
«Проблема у нас залишається з відновленням енергетичних об’єктів після влучання, щоб відновити подавання і тепла, і електроенергії для споживачів. Енергетика готувалася до різних сценаріїв, розглядалася зміна різних конфігурацій, але це новий якийсь виклик, який енергетиці треба долати окремо», — каже Анатолій Замулко, заступник голови Державної інспекції енергетичного нагляду України.
До того ж ворог змінив підхід до атак по енергооб’єктах. Б’є по них масовано і прицільно, і нерідко повторює удари, щоб травмувати ще й енергетиків, які їх відновлюють.
«Раніше це було 1–2 ракети на об’єкт. Зараз це може бути 10–20 дронів на один удар, потім через кілька годин це буде знову 10–20 дронів. І після цього, залежно від того, в яку частину підстанції влучило, це може бути або швидке відновлення, або тривале. Але запчастини у нас є, люди навчені у нас є. Ми над цим працюємо», — говорить голова правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко.
Цьогоріч Україна отримала й новий виклик. У попередні роки Росія не чіпала нашу газову інфраструктуру, бо сама качала нею газ до Європи. Нині ж компресорні станції, газові родовища — уже під її ворожим прицілом.
Обстріли родовищ також вплинули й на кількість закачаного до сховищ газу. Україна з партнерами нарощує імпорт. На це уряд виділив додаткові майже 8 з половиною мільярда гривень. Також цього року наша держава вперше отримала кредит на закупівлю газу під гарантії ЄС.
Водночас в уряді визнають — чіткої дати старту опалювального сезону наразі немає. Громади можуть самі ухвалювати рішення про його початок. Держава також стежитиме і за дефіцитом електроенергії, адже за відсутності опалення українці починають активно використовувати обігрівачі та кондиціонери. А це своєю чергою створює додаткове навантаження на енергосистему, яку також активно обстрілює ворог.
Найгірший сценарій для України
Готується Україна і до найгіршого сценарію, коли ворог, наприклад, може залишити країну без тепла. Нині в кожній області створені штаби та складені алгоритм, як діяти в разі форс-мажорних обставин.
Джерело: ТСН