За даними правозахисної організації Forum 18, прокурори вимагали для членів Церкви вірних і вільних адвентистів сьомого дня реформаційного руху до семи років позбавлення волі. Проте під час судових засідань у серпні та вересні судді Первомайського районного суду Бішкека перекваліфікували обвинувачення та призначили вірянам грошові штрафи, звільнивши їх з-під варти.
Джерело: The Christian Post
Хронологія тиску: від депортації пастора до нічних обшуків
Ми проаналізували перебіг подій у Чуйській області, де в селі Ленінське Аламудунського району розташований молитовний дім цієї громади. Цей рух, що бере початок ще з радянських часів, є пацифістським і діє окремо від всесвітньої деномінації адвентистів сьомого дня. Віряни принципово відмовляються від обов’язкової державної реєстрації, через що їхні богослужіння вважаються незаконними за законодавством Киргизстану.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Системний наступ на церкву розпочався ще в листопаді 2024 року, коли співробітники Державного комітету національної безпеки (ДКНБ) заарештували керівника громади — пастора Павла Шрейдера. Уродженця Киргизстану, який має російське громадянство, суд Бішкека засудив до трьох років в’язниці. У березні 2025 року Аламудунський районний суд за позовом прокурорів та таємної поліції ДКНБ офіційно заборонив церкву як «екстремістську» організацію, а в серпні Верховний суд відхилив апеляцію вірян, остаточно закривши їхній молитовний дім.
Судові експерти проти християнського пацифізму
У березні 2026 року Верховний суд замінив ув’язнення пастора Шрейдера на штраф, але вже 9 квітня офіцери спецслужб відконвоювали його до кордону та депортували з країни. Рівно через чотири дні після депортації слідчий Первомайського районного управління міліції Аділет Асанбаєв відкрив нову кримінальну справу на підставі рапорту Служби з протидії екстремізму та незаконній міграції. Правоохоронці заявили, що члени громади збираються по суботах для молитов у приватних будинках у Бішкеку та навколишніх селах.
Слідчі розгорнули стеження: встановлювали відеокамери, прослуховували приміщення та перехоплювали телефонні розмови. 6 червня міліція провела одночасні обшуки в десяти оселях вірян, вилучивши релігійні книги, внутрішні документи громади та мобільні телефони. Вже 12 червня Державна судово-експертна служба при Міністерстві юстиції надала висновок, у якому християнський пацифізм було використано як доказ підривної діяльності. Експерти заявили, що вилучена література пропагує непокору, навчаючи вірян відмовлятися від служби в армії. У висновку наводилася цитата з конфіскованої книги: «Перебуваючи в армії, люди не можуть одночасно бути вірними своїй вірі та наказам свого начальства».
Вироки, штрафи та невдоволення слідчого
17 червня Первомайський районний суд відправив під варту п’ятьох членів церкви: Євгена Журавського, Ігоря Козлова, Сергія Козлова, Ольгу Сєлову та Валерію Янцен. Районний прокурор Бакитбек Токтогонов висунув їм обвинувачення за частиною 2 пункту 2 статті 332 Кримінального кодексу — «виготовлення та розповсюдження екстремістських матеріалів за попередньою змовою», що передбачає до семи років ув’язнення. Євгена Журавського додатково звинуватили в координації домашніх молитовних зібрань.
Під час розгляду справ по окремості судді перекваліфікували обвинувачення на частину 5 статті 331 (участь у діяльності забороненої екстремістської організації) та призначили штрафи, еквівалентні одному-двом тижням середньої заробітної плати:
-
18 серпня суддя Іскандер Саргалдаков засудив Ольгу Сєлову до штрафу у 20 000 сомів (229 доларів США) та звільнив її в залі суду.
-
9 вересня суддя Тілек Турдукулов призначив аналогічний штраф у 20 000 сомів Ігорю Козлову, звільнивши його з-під варти.
-
17 вересня той самий суддя визнав винним Євгена Журавського та звільнив його після призначення штрафу в розмірі 10 000 сомів (115 доларів США).
-
У середині вересня суд засудив, оштрафував і звільнив Валерію Янцен, проте її родина відмовилася розголошувати деталі справи через страх перед помстою держави.
-
28 вересня суддя Мадамін Азімжанов завершив серію процесів, призначивши Сергію Козлову штраф у 20 000 сомів після понад трьох місяців перебування у СІЗО.
Усі п’ятеро вірян підписали підписку про невиїзд на час розгляду їхніх апеляцій у Бішкекському міському суді. Пом’якшення вироків викликало відкрите роздратування у слідства. «Я б залишив їх у в’язниці, якби це залежало від мене. Суд ухвалив рішення звільнити їх, але вони все одно були оштрафовані», — заявив правозахисникам 13 жовтня слідчий Аділет Асанбаєв. Водночас голова Первомайського районного суду Чингизбек Бердимуратов відмовився пояснити, чому громадян оштрафували за зберігання релігійної літератури, наголосивши, що ніхто не має права вимагати від суддів звіту у конкретних справах. У ДКНБ та Національному агентстві у справах релігій коментарів також не надали.
Стійкість віри перед обличчям державного тиску
Аналізуючи цю ситуацію з християнського погляду, ми бачимо незмінну біблійну закономірність: коли державна система намагається поставити себе вище за сумління людини, вірність Богові неминуче стає випробуванням. Сьогодні, коли український народ живе в умовах жорстокої війни, розв’язаної росією, ми особливо гостро відчуваємо цінність справжньої свободи — як національної, так і духовної. Боротьба за право вільно сповідувати свою віру та жити за євангельськими переконаннями є невід’ємною частиною гідності кожної людини.
Приклад вірян із Киргизстану, які пройшли крізь тюрми, обшуки та суди, але не зреклися своєї спільноти, нагадує нам про незламність духу. Навіть у найтемніші часи випробувань Церква залишається живою не завдяки державним дозволам чи будівлям, а завдяки вірності тих, хто стоїть в істині. Ми покликані підтримувати в молитві всіх переслідуваних християн у світі, дякуючи Богові за нашу свободу та молячись про справедливий мир і перемогу для України.
Джерело: The Christian Post
ПЕРЕГЛЯНЬ: