Нема гену гомосексуалізму
ЛГБТ-спільноти протягом багатьох років намагаються довести суспільству, що їхній спосіб життя є вродженим на відміну від зоофілії, некрофілії чи педофілії. Але під час наукових досліджень, результати якого у 2019 році були оприлюднені в журналі Science, були вивчені дані з Біобанку Великої Британії і американської біотехнологічної компанії «23andMe», і виявлено, що гена, відповідального за гомосексуалізм, не існує. За словами Девіда Кьортіса, професора Інституту генетики Каліфорнійського університету, «це дослідження явно демонструє, що не існує такого поняття, як "ген геїв". Більше того, під час наукових досліджень великої репрезентативної вибірки National Longitudinal Study of Adolescent Health було виявлено, що серед старшокласників, які мали сексуальний потяг виключно до осіб своєї статі, через рік 48% мали сексуальний потяг виключно до осіб протилежної статі. Подібні результати фіксуються і у інших великих репрезентативних вибірках, досліджених іншими вченими. Це доводить, що у молодому віці людина може вилікуватись від гомосексуалізму навіть без цілеспрямованого лікування. Більше того, наукові дані дають підстави зробити висновок, що гомосексуалізм є не вродженою вадою, а набутою внаслідок аморальної поведінки.
Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
Трансендеризм приносить непоправимі травми
Пропаганда гомосексуалізму та трансгендеризму становить загрозу для здоров’я населення. Зокрема, Центри з контролю і профілактики захворювань в США (Centers for Disease Control and Prevention) вказують, що чоловіки, що мають секс з чоловіками, мають у понад 44 рази більший ризик захворіти на ВІЛ та у понад 46 разів вищий ризик захворіти на сифіліс, ніж інші чоловіки. Застосування блокаторів пубертату, гормональної терапії та хірургічної операції зі «зміни статі» є незворотнім каліцтвом людини. Кількість звернень до єдиної у Великобританії гендерної клініки для неповнолітніх зросла у понад 35 разів за десять років. З’являється все більше людей, які усвідомлюють, що здійснення «трансгендерного переходу» було помилкою, і намагаються здійснити зворотній перехід. Все більше людей подають до суду на клініки, які зруйнували їх життя за допомогою «трансгендерного переходу». Зокрема, Кіра Белл (Keira Bell) вже виграла таку судову справу. У Швеції заборонили застосовувати блокатори пубертату на дітях до 16 років. Зважаючи на вищевказане, Україні слід заборонити пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму з метою захисту здоров’я населення.
Гендерна ідеологія передбачає руйнування інституту сім’ї
Що насправді ховається за нав’язуваним Україні терміном “гендер”? Антисімейна гендерна ідеологія передбачає руйнування інституту сім’ї, як союзу чоловіка та жінки. Основною тезою гендерної ідеології є заперечення природних статей, натомість проголошується право обирати так званий "гендер". В результаті руйнується переконання, що хлопець є хлопцем, дівчина – дівчиною, а сім’я – це союз чоловіка і жінки. Пропаганда гендерної ідеології вже почалася не лише у інформаційному просторі, але і в деяких школах в Україні. Зокрема, посібник для тренера «Репродуктивне здоров’я та відповідальна поведінка учнівської молоді», схвалений для використання у загальноосвітніх навчальних закладах за висновком комісії з основ здоров’я Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Лист ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 19.12.2017 №21-1/12/Г-824), передбачає навчати дітей, що гендер може відрізнятися від статі: «Ґендерна ідентичність може співпадати зі статтю людини (визначеною при народженні) або може відрізнятися від неї». Розроблений за участю Міністерства освіти і науки України комплект навчальних програм наскрізного інтегрованого курсу за вибором «Культура добросусідства» передбачає, що на кінець 9 класу учень повинен розуміти різницю між статтю і гендером. Гендерна ідеологія все частіше стає причиною грубого порушення прав батьків. Наприклад, дівчинку можуть переконати, що вона хлопчик, а батьку заборонити втручатися і зобов’язати звертатися до доньки, використовуючи чоловіче ім’я і займенники. Подібний випадок трапився з Робертом Хугландом (Robert Hoogland), якого навіть заарештували за те, що він публічно виступав проти «трансгендерного переходу» своєї доньки та публічно говорив про свою доньку саме як про доньку, а не як про сина. Такі абсурдні випадки можуть траплятися все частіше через те, що багато людей, в тому числі вчителі, лікарі і судді, тривалий час знаходяться під впливом пропаганди гомосексуалізму і трансгендеризму.
Критиків гомосексуалізму переслідують за оприлюднення правди
Пропаганда гомосексуалізму призводить і до порушення права на свободу наукових досліджень. Всесвітньо відомого вченого Ульріха Кучеру (Ulrich Kutschera) протягом майже двох років переслідували у судовому порядку за те, що він на підставі наукових даних вказував на безпосередній зв’язок між гомосексуалізмом і педофілією. Таким чином посилається потужний сигнал усім ученим: якщо результати ваших наукових досліджень будуть недостатньо політкоректними, то вас будуть переслідувати.
Пропаганда гомосексуалізму також призводить до порушення права на свободу висловлювань та свободу віросповідання. Наприклад, студента Фелікса Нголе (Felix Ngole) вигнали з університету за те, що він у коментарі у фейсбуці визнав, що, згідно з Біблією, гомосексуалізм є гріхом. Після цього студент роками боровся у судах за право продовжити навчання.
В Україні приховано уже просувають гендерну ідеологію
Гендерну ідеологію все активніше впроваджують в законодавство та інші нормативно-правові акти. Наказ Міністерства соціальної політики №86 від 07.02.2020 містить таке означення терміну гендер: «гендер - соціально закріплені ролі, поведінка, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок/чоловіків». В цьому ж наказі міститься і означення статі, яке явно відрізняється від означення «гендеру». Стамбульська конвенція в разі ратифікації затвердить це означення терміну «гендер» на законодавчому рівні. Більше того, Стамбульська конвенція прямо зобов’язує навчати учнів «нестереотипним гендерним ролям» (стаття 14). Тому використання терміну «гендер» в законодавстві чи інших нормативно-правових актах є дуже небепечним, адже використання терміну «гендер» буде витлумачено як визнання, що людина не народжується ні чоловіком, ні жінкою, а сама може вибирати собі стать. Незнанням людей справжньої суті, яка ховається за терміном «гендер», спритно користуються гендерні організації, які просувають гендерне законодавство через парламент України, наслідком цього стало ухвалення Верховною Радою України у 2005 році Закону України №2866-IV: «Державна політика забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків спрямована на утвердження ґендерної рівності; недопущення дискримінації за ознакою статі». Таким чином, термін «гендер» увійшов у наше законодавство та поклав початок широкій пропаганді гендерної рівності, яка за суттю своєю є явною чи прихованою пропагандою гомосексуалізму та трансгендеризму, що випливає з визначення терміну «гендер». Тому коли захисники гендеру говорять про гендерну рівність, насправді мають на увазі не рівність між двома біологічними статями – чоловіком та жінкою, але ще й рівність між соціальними статями, яких, на думку ідеологів «гендеру», є багато.
Згідно розпорядження Кабінету міністрів України №598-р від 5 липня 2019 року, за бюджетні кошти для поповнення бібліотечних фондів було закуплено 1240 дитячих книжок «Принцеса + принцеса: довго і щасливо», що містять пропаганду гомосексуалізму. Це грубе порушення прав батьків, які категорично проти того, щоб їхнім дітям нав’язували неконституційні моделі шлюбу, та ще й за бюджетні кошти.
Педофілію вимагають легалізувати ті, хто домоглися виключення гомосексуалізму з переліку хвороб
Нерідко нав’язування пропаганди гомосексуалізму обгрунтовують тим, що гомосексуалізм був вилучений з переліку психічних розладів. Але вилученння відбулось не на підставі наукових даних, а під тиском і на основі ідеологічних причин. Зокрема, стаття «Історія депатологізації гомосексуалізму», опублікована на офіційному сайті Асоціації сексологів і сексотерапевтів України, вказує на те, що виключення гомосексуалізму зі списку психічних розладів відбулося без проведення наукових досліджень, відбулося через тиск (Стоунволльські бунти, зриви конференцій Асоціації психіатрів Америки, образи та погрози фізичної розправи) та базувалось на ідеологічних міркуваннях. Спроби обгрунтовувати цим нав’язування пропаганди гомосексуалізму є антиконституційними. Тому що, згідно зі статтею 15 Конституції України, жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова.
В країнах заходу посилюється пропаганда педофілії. Зокрема, Хельмут Граупнер (Helmut Graupner), відомий «захисник прав ЛГБТ», написав «наукову статтю» («Love versus abuse: crossgenerational sexual relationships of minors: a gay rights issue?»), в якій «доводить», що можливість дорослих гомосексуалістів за взаємною згодою мати сексуальні стосунки з дітьми, яким виповнилось 14 років, є «правами гомосексуалістів». Більше того, він вважає, що в деяких випадках не потрібно карати гомосексуаліста, який «за взаємною згодою» мав сексуальні стосунки з дитиною молодше 14 років. Річард Грін (Richard Green), вчений, який боровся за вилучення гомосексуалізму зі списку психічних розладів, зараз намагається довести, що сексуальні стосунки з дітьми, які ще не досягли статевого дозрівання, не слід вважати психічним відхиленням. Для цього він опублікував «наукову статтю» (Is pedophilia a mental disorder?), в якій наводить маніпуляції, дуже схожі на ті, які використовувались для вилучення гомосексуалізму зі списку хвороб. У 2020 році відновила свою діяльність політична партія (Party for Neighbourly Love, Freedom, and Diversity), що має на меті спочатку зниження віку сексуальної згоди до 12 років, а з часом – повне скасування віку сексуальної згоди. У 2020 році була опублікована «наукова стаття» «Should Behavior Harmful to Others Be a Sufficient Criterion of Mental disorders? Conceptual Problems of the Diagnoses of Antisocial Personality disorder and Pedophilic Disorder», в якій переконують вважати психічно хворим лише того педофіла, який засмучений або страждає через те, що є педофілом. Поки що переважна більшість населення країн заходу виступає проти нормалізації або легалізації педофілії. Однак раніше така ж ситуація була і з гомосексуалізмом та трансгендеризмом, але суспільна думка з цього приводу сильно змінилась після кількох десятиліть пропаганди. Тому важливо не допустити початку пропаганди педофілії в Україні заради захисту фізичного і психічного здоров’я дітей, в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
В Європі, як і в цілому світі загалом, немає єдиної позиції щодо інституту сім’ї, і позиція багатьох європейських країн щодо Стамбульської конвенції яскраво свідчить, що Європа не є одностайною в цих питаннях. Україна обрала європейський вектор розвитку, і по прикладу Литви та інших європейських захисників інституту сім’ї, повинна послідовно реалізувати своє право на збереження національних цінностей своєї країни – розумінні сім’ї як законного союзу чоловіка та жінки, які народжують і виховують дітей.
Відповідно існує нагальна необхідність внесення змін до законодавства в інтересах національної безпеки – для охорони здоров’я населення, з метою захисту прав людей на свободу слова і віросповідання, захисту права батьків на виховання власних дітей, захисту свободи наукових досліджень та з метою забезпечення формування засад державної сімейної політики – запровадження Національної стратегії охорони сім'ї, дитинства, материнства та батьківства на основі традиційних сімейних цінностей України – розумінні сім’ї як законного союзу чоловіка та жінки, які народжують і виховують дітей.
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут.