Діти не завжди ставлять запитання вголос, але це не означає, що вони не навчаються. Насправді вони помічають більше, ніж ми думаємо.
Попри те, що багато хто вважає, що діти здебільшого копіюють те, чого їх навчають, правда полягає в тому, що набагато більше вони засвоюють, спостерігаючи за дорослими у звичайні моменти життя і ці уроки засвоюються без жодного сказаного слова. The Time of India навало 5 повсякденних ситуацій, коли діти мовчки спостерігають, і чого вони насправді навчаються з них, пише OBOZ.UA.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Як дорослий поводить себе у стресовій ситуації
Діти помічають усе – зміну тону голосу, нахмурені брови, навіть тишу. Коли дорослі грюкають шухлядами або нескінченно гортають сторінки на своїх телефонах у розпачі, діти тихо спостерігають. І коли стрес долається спокійним диханням або хвилинною паузою, це також має значення.
Часто, те що вони побачили в поведінці дорослих, стає першим уроком дитині про те, як їй реагувати на важкі події. Чи призводить стрес до гніву, сліз чи тихої сили – все це записується в їхній свідомості.
Як двоє людей ставляться одне до одного вдома
Те, як дорослі ставляться одне до одного – з добротою, сарказмом чи мовчанням – це ніби інструкція для майбутніх стосунків дитини. Вони спостерігають, як проходять суперечки та примирення, як розв’язуються розбіжності та чи вільно виявляється прихильність. Ці моменти формують те, як діти ставитимуться до своїх друзів, однокласників і пізніше до своїх партнерів. Повага, емпатія та емоційна безпека часто починаються з цих щоденних спостережень.
Як помилки розв’язуються за лаштунками
Коли дорослий щось ламає, забуває завдання або каже щось не так – діти бачать, як з цією помилкою справляються. Чи є сміх? Вибачення? Або перекладання провини? Те, як дорослий мовчки справляється з помилками, навчає дитину, чи нормально помилятися, і, що ще важливіше, чи безпечно це визнавати.
Як дорослі говорять про себе
Те, що дорослі говорять про себе після довгого дня чи перед дзеркалом під час примірки одягу – стає фоновою музикою у свідомості дитини. Такі твердження, як "Я виглядаю жахливо" або "Я нічого не можу зробити правильно", залишаються в підсвідомості. Діти часто вчаться самооцінці не лише через похвалу, а й через те, що, на їхню думку, дорослі думають про себе.
Як до незнайомців ставляться у повсякденному житті
Діти спостерігають, як дорослі ставляться до працівників доставки, водіїв, касирів чи сусідів. Тепла усмішка, подяка чи навпаки – роздратований погляд – все це зберігається в їхній пам'яті. Ввічливості та співчуттю не просто навчають, їх демонструють. Адже такі взаємодії формують у дитини розуміння доброти, поваги та соціальної поведінки – навіть щодо людей, яких вона, можливо, більше ніколи не зустріне.
Джерело: OBOZ.UA
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут