У той час як у Сполучених Штатах релігійність залишається приблизно на одному рівні або дещо знижується, в Україні віра стала одним із джерел сили, яка допомагає суспільству протистояти російському вторгненню вже понад чотири роки.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Вражаюча стійкість українців на полі бою цілком зрозуміло привертає значну увагу міжнародної спільноти. Однак не менш важливою складовою опору стала віра, яка зміцнює громади, допомагає людям зберігати відчуття сенсу та знаходити сили рухатися вперед, пише slovoproslovo.info.
Росія зруйнувала або пошкодила щонайменше 737 релігійних споруд
За даними дослідження Mission Eurasia, Росія пошкодила або зруйнувала щонайменше 737 місць поклоніння в Україні. Водночас задокументовано систематичні вбивства та катування українських релігійних лідерів.
Попри ці обставини, автор статті звертає увагу на зростання кількості віруючих і релігійних громад.
З початку повномасштабного вторгнення кількість зареєстрованих релігійних організацій в Україні, за наведеними даними, збільшилася більш ніж на 3000 — майже на 10%.
Зростання переважно пов’язують із католицькими та протестантськими громадами.
Ця тенденція особливо примітна на тлі постійних російських атак на релігійну інфраструктуру та переслідувань християн на окупованих територіях.
Релігійність української молоді зросла найбільше
За даними соціологічного дослідження, на яке посилається РІСУ, частка українців, які називають себе віруючими, зросла з 68% до 74%.
Найбільші зміни відбулися серед молодих людей віком від 18 до 24 років.
У цій віковій групі частка тих, хто вважає себе віруючими, збільшилася з 48% до 61%.
Це найбільше зростання серед усіх досліджених вікових категорій.
Як змінилася частка українців, які називають себе віруючими
Категорія До повномасштабної війни Після початку війни
Усі опитані 68% 74%
Молодь 18–24 роки 48% 61%
Показники наведено за соціологічними даними, процитованими в оригінальній статті. Вони відображають порівняння періодів, а не окреме опитування 2026 року.
Зростання релігійності під час воєн і суспільних потрясінь не є новим явищем. Проте масштабна міжнародна увага до війни в Україні зробила віру мільйонів українців особливо помітною.
Молоді християни допомагають літнім людям і відновлюють церковне життя
Автор статті, який особисто побував у різних регіонах України, зазначає, що така відданість вірі його не дивує.
Коли служіння Богові стає дедалі небезпечнішим через постійні російські атаки, саме молоді люди часто беруть на себе відповідальність за допомогу іншим.
Вони підтримують літніх членів громад, переносять генератори до пошкоджених церковних будівель і продовжують прославляти Бога навіть там, де інші вже не мають такої можливості.
Ці вчинки можуть залишатися поза увагою міжнародних медіа, оскільки відбуваються далеко від передової.
Однак вони є частиною загальнонаціонального спротиву.
Українські громади обирають служити, відбудовувати, молитися та рухатися вперед, попри спроби Росії зламати їхню волю.
Пастор Марк Сергєєв: Росія відібрала церкву та два будинки, але не віру
Одним із прикладів такої стійкості став пастор Марк Сергєєв, який нині служить у київській церкві «Екклесія».
Раніше він очолював Мелітопольську християнську церкву, засновану його батьками близько 30 років тому на південному сході України.
Після російської окупації Мелітополя окупанти захопили будівлю церкви та його будинок.
Марк був змушений переїхати до Києва, однак війна наздогнала його і там: він втратив уже друге житло.
Попри ці втрати, пастор продовжує служити своїй громаді, підтримуючи людей різного віку.
Його історія стала частиною документального проєкту Faith in War («Віра під час війни»).
Один з епізодів серіалу — Even in the Ruins («Навіть серед руїн») — розповідає про служіння Марка Сергєєва та його незламну надію.
Історія пастора показує, що навіть втрата церковної будівлі й власного дому не обов’язково означає кінець служіння.
Відбудова церкви в умовах війни — непросте рішення.
Однак, як наголошує автор, це акт віри в майбутнє України та свідчення того, що Росії не вдалося знищити громади, які вона прагнула стерти з лиця землі.
Російський удар знищив п’ятидесятницьку церкву в Краматорську
Російські атаки на українські церкви тривають.
У неділю, 18 жовтня, російський удар знищив п’ятидесятницьку церкву «Блага звістка» в Краматорську.
Громаду понад 30 років очолює пастор Віктор Павенко.
Удар стався об 11:00 — у час, коли зазвичай проводять недільне богослужіння.
За повідомленням, незадовго до атаки надійшло попередження про високий ризик прицільного удару по цьому району.
Завдяки цьому вдалося уникнути потенційно катастрофічних наслідків.
Якби в момент удару в церкві перебували люди, кількість постраждалих могла б сягнути сотень.
Цей випадок став черговим нагадуванням про небезпеку, з якою стикаються українські християни навіть під час звичайних недільних зібрань.
Богослужіння тривають у бомбосховищах і зруйнованих храмах
Попри постійні обстріли та руйнування релігійних споруд, щонеділі тисячі українців продовжують збиратися на богослужіння.
Одні громади проводять зустрічі в бомбосховищах.
Інші моляться серед залишків церковних будівель, які колись були красивими та впорядкованими місцями поклоніння.
Проте навіть за таких обставин віруючі не припиняють збиратися разом.
Автор наголошує, що саме спільнота, об’єднана вірою, допомагає людям зберігати надію.
В умовах сучасної виснажливої війни віра сама по собі не гарантує військової перемоги.
Однак вона стала важливою складовою психологічної та духовної стійкості українського суспільства.
Вона допомагає людям переживати втрати, підтримувати одне одного та знаходити сили для подальшого захисту своєї країни.
Росія може зруйнувати будівлі, але не здатна знищити віру
Історії пасторів Марка Сергєєва, Віктора Павенка та тисяч інших українських християн свідчать про те, що церковне життя не обмежується стінами храмів.
Навіть коли будівлі зруйновані, залишаються віра, громада та готовність служити ближнім.
Для багатьох українців християнська віра стала джерелом внутрішньої сили, необхідної для життя в умовах тривалої війни.
Вона підтримує людей у часи втрат, допомагає відбудовувати зруйноване та зміцнює переконання, що Україна має майбутнє.
Поки українці зберігають свою віру, вони зберігають і рішучість боротися за свободу.
Джерело: slovoproslovo.info
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут