Все почалося з того, що парламент кантону Женева ухвалив вузьким колом, а згодом референдум із мінімальною перевагою у 51,4% голосів затвердив шокуючу конституційну поправку. Відтепер обраним народним представникам і депутатам муніципальних рад суворо заборонено носити будь-які видимі релігійні символи під час виконання своїх обов'язків.
Здавалося б, політичні ігри далеких європейських чиновників не мають стосуватися пересічного віруючого, проте ілюзія безпеки розвіюється миттєво, варто лише поглянути на наслідки. Міхаель Муцнер, директор Асоціації християнських суспільних справ, разом із представником Всесвітнього Євангельського Альянсу при ООН Маркусом Хофером та богословом Жозефом Кабонго застерігають: це не просто формальне обмеження, це початок руйнування фундаментальних свобод. «Свобода віросповідання існує або для всіх, або, зрештою, ні для кого», — лунає переконливий заклик Муцнера до кожного, чиє серце не байдуже до майбутнього Церкви. Коли обмежуються права однієї релігійної спільноти, свободи інших стають надзвичайно крихкими, адже історія неодноразово доводила: зупинити маховик заборон, який уже набрав обертів, майже неможливо.
Трагічна іронія полягає в тому, що заходи, які місцева влада Женеви спочатку розробляла для обмеження публічних молитов інших релігійних груп, вже боляче вдарили по самих християнах. Через нові адміністративні бар'єри та вимогу надавати дозволи лише державним церковним структурам, деякі євангельські громади більше не мають змоги здійснювати святе водне хрещення у водах Женевського озера. Віруючі змушені долати десятки кілометрів, виїжджаючи до сусіднього кантону або навіть на територію Франції, аби просто виконати заповідь Господню. Це вражаючий приклад того, як байдужість до обмежень інших перетворюється на духовний голод і переслідування для нас самих.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Святе Письмо у Першому посланні до Тимофія закликає нас молитися за владу та всіх начальствуючих, щоб ми могли проводити тихе й спокійне життя в усій побожності та чистоті. Але молитва не означає пасивне споглядання того, як руйнуються моральні та духовні підвалини суспільства. Політика так званого секуляризму, яка мала б гарантувати нейтралітет держави та релігійний мир, під рукою ревносних чиновників перетворюється на інструмент витіснення живого Бога з публічного життя. Депутати та народні обранці репрезентують розмаїття свого народу, і вимога приховувати власну віру, знімаючи натісний хрест чи ховаючи переконання, є прямим посяганням на людську гідність та свободу вибору.
Український альянс та християнські спільноти Європи уважно стежать за цим судовим процесом у Конституційній палаті Женевського суду, адже його прецедент може стати вироком для всієї континентальної свободи слова та віри. Досвід 2019 року довів, що об'єднані зусилля та юридичний захист здатні скасувати дискримінаційні норми, якщо віруючі люди діють сміливо, мудро та з любов'ю у серці. Наш обов'язок сьогодні — не мовчати, коли зазіхають на святе, захищати право кожного жити за сумлінням та твердо стояти у Євангельській правді, адже відстояти свободу сьогодні означає зберегти віру для наших дітей завтра.
ПЕРЕГЛЯНЬ: Надихаючі історії Каталог ютуб каналів церков Найбільша інтерактивна карта церков України