Але чи не найпомітнішою новацією стане реформа загальновійськової підготовки молоді.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це пише bbc.com.
Обов'язкова базова військова підготовка
З 1 вересня в Україні запроваджується загальновійськова підготовка громадян для захисту держави. Йдеться про два види такої підготовки.
Перший – базова загальновійськова підготовка (БЗВП). Вона буде інтегрована у навчальні дисципліни у вишах для студентів віком 18-25 років, які навчаються на денній формі навчання. Після складання присяги студенти отримають статус військовозобов'язаних, але до 25 років не підлягатимуть призову.
Як зазначають у міністерстві оборони, теоретичну частину зобов'язані будуть вивчати усі студенти - і чоловіки, і жінки. Практичну – чоловіки, які не мають проблем зі здоров'ям, а жінки – за бажанням.
Відмова від курсу або невиконання нормативів потягне за собою відрахування з вишу.
В Міноборони наголошують, що сертифікат БЗВП звільняє особу від строкової служби в армії.
Другий вид - базова військова служба (БВС). Це обов'язковий курс, що замінює строкову службу для чоловіків віком 18-25 років, які не є студентами.
БВС надаватиме громадянам базові військові навички, зокрема, поводження зі зброєю, дії на полі бою та домедичну допомогу. Мета такої служби, як і під час строкової служби, це отримання військової спеціальності.
Базова військова служба триватиме до 90 днів і передбачатиме проходження медогляду, психологічного відбору та навчання у військових центрах. У мирний час БВС триватиме 5 місяців, під час воєнного стану – до 3 місяців.
Від неї звільняються особи за станом здоров'я та ті, хто вже проходив строкову службу та має військову спеціальність.
Обов'язкові 15 днів відпустки для військових
У вересні почне діяти закон, який встановлює, що військовослужбовці мають обов'язково використати 15 з 30 днів щорічної основної відпустки. Документ також розблоковує можливість надання 14 додаткових днів відпустки учасникам бойових дій з дозволу командира.
Таким чином військовослужбовці матимуть 30 днів основної відпустки, з яких 15 днів обов'язкові, 10 днів відпустки за сімейними обставинами та 14 днів додаткової відпустки для учасників бойових дій, повідомляє Міністерство оборони у фейсбуку.
Норма про відпустку учасникам бойових дій не діяла з часу запровадження воєнного стану у 2022 році.
Окрім того, закон встановлює право на відпустку для 18-24-річних контрактників, які навчаються.
"Контрактники 18-24 років, які не мають вищої освіти та навчаються, відтепер матимуть право на відпустку для складання іспитів", - пояснював заступник керівника ОПУ Павло Паліса.
Підписаний президентом закон був опублікований 22 серпня. Він почне діяти через місяць після опублікування, тобто, не раніше ніж 20 вересня.
До почату дії закону військові скаржились, що отримати 15 днів хоч і було можливим, але часто залежало від рішення командира. Тож дехто так і не мав її роками.
Бодікамери у працівників ТЦК
З 1 вересня усі працівники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК – колишні військкомати) будуть зобовʼязані носити бодікамери та здійснювати відеофіксацію під час перевірки документів або вручення повісток військовозобов'язаним. У разі порушення правил фіксації передбачена дисциплінарна відповідальність.
"Цей крок дозволить забезпечити прозорість та законність діяльності груп оповіщень ТЦК, а також захистити права обох сторін", - написав у телеграмі міністр оборони Денис Шмигаль.
Водночас міністр наголосив, що відеокамерами досі користувалися близько 85% працівників ТЦК. Тобто, йдеться про те, що обладнання отримає решта 15%, а за ігнорування вимоги можуть покарати.
Згідно із нормативними актами, до дисциплінарної відповідальності належать догана або звільнення з посади.
Зростуть тарифи на електроенергію для бізнесу
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), оголосила про підвищення з 1 вересня тарифів на розподіл електроенергії для низки операторів систем розподілу. Це робиться для того, щоб зменшити фінансове навантаження між учасниками ринку та сформувати аварійні запаси обладнання на випадок ворожих обстрілів, кажуть в комісії.
Тарифи для споживачів зростуть у середньому на 14-23%. Найбільше підвищення відбудеться для "Закарпаттяобленерго", "Кіровоградобленерго" та "Хмельницькобленерго".
Для населення тарифи на електроенергію не зміняться і становитимуть 4,32 грн за 1 кВт·год.
Федерація роботодавців України закликала уряд відмовитися від підвищення тарифів на розподіл електроенергії.
Там кажуть, що таке рішення призведе до додаткових витрат бізнесу на понад 15 млрд гривень і в умовах війни вдарить по українській промисловості.
Малі сільські школи знову під загрозою закриття
З 1 вересня уряд припиняє фінансування шкіл, у яких навчається менше ніж 45 учнів. У Міністерстві освіти та науки пояснюють таке рішення високою вартістю навчання одного учня у таких школах.
Шанси зберегти школи є у разі, якщо місцеві органи влади зможуть фінансувати їх зі свого бюджету.
За даними Міносвіти, на рік держава витрачає на навчання одного учня у місті майже 25 тис. гривень, у той час, як витрати на учня у селі - близько 30,4 тис. гривень. Проте є села, де витрати на одного учня перевищують 52 тис. гривень.
Ще з 2016 року держава припинила фінансування шкіл, де було менше ніж 25 учнів. Дітей довозили на навчання в інші села, тому не виключено, що така доля чекає і школярів зараз, якщо місцева влада не знайде коштів.
Підвищені президентські стипендії
З вересня буде збільшена підтримка учнів та студентів, які мають значні успіхи у навчанні.
Про таку ініціативу оголосив президент Володимир Зеленський.
Нові стипендії президента України за високі освітні досягнення отримуватимуть призери та учасники міжнародних учнівських олімпіад, які вступили в українські заклади вищої освіти: щомісяця відповідно 25000 гривень і 10000 гривень. Загальна кількість стипендій - 150.
15000 гривень, 10000 гривень, 5000 гривень щомісяця отримає 300 призерів Всеукраїнських учнівських олімпіад.
Стипендії виплачуватиме Фонд президента впродовж першого навчального року в закладах вищої освіти. Їх отримуватимуть вступники, які мали відповідні освітні здобутки в 11 класі.
Досі ці категорії студентів, а також вчителі, які готували їх до олімпіад, отримували одноразові премії президента.
З 1 вересня будуть також підвищені розміри академічних стипендій за успішне навчання у закладах професійно-технічної освіти, коледжах та у вишах. У професійно-технічних закладах такі учні отримуватимуть 6320 гривень, студенти коледжів та технікумів - 7600 гривень, студенти вишів - 10000 гривень, аспіранти - 23700 гривень.
Кандидатів на отримання такої стипендії висувають вчені (педагогічні) ради.
Окрім того, президентську стипендію 10000 гривень на рік отримають випускники шкіл, які склали НМТ на 185 і більше балів з кожного предмета і вступили до вишів.
Зараз стипендія у виші становить 2000 гривень, підвищена – 2910 гривень.
Президент пообіцяв, що наступного року у держбюджеті будуть закладені кошти для підвищення стипендій всім студентам.
1000 гривень доплати вчителям
З 1 вересня вчителі отримуватимуть на 1000 гривень більше зарплатні. Доплати запровадив уряд ще у січні 2025 року. Тоді педагоги отримали 1000 гривень (після сплати податків). Тепер уряд оголосив про збільшення цих надбавок сумарно до 2000 гривень.
Ці кошти виплачуватимуться за роботу у несприятливих умовах під час війни. Планується, що доплату нараховуватимуть до кінця того року, в якому буде скасований воєнний стан, незалежно від місяця, коли таке скасування станеться.
Водночас в уряді обіцяють розпочати підвищення окладів вчителям вже у 2026 році, заявляла очільниця уряду Юлія Свириденко. Проте вона не уточнювала, чи йдеться про календарний рік чи навчальний, що стартує у вересні.
Станом на серпень 2025 року середня зарплата вчителя в Україні становить близько 14200 гривень, це значно менше за середню зарплату по країні - 23460 гривень.
Платних послуг у школах і садках побільшає
З 1 вересня державні та комунальні заклади освіти - школи та садки - зможуть офіційно надавати низку нових платних послуг. Таке рішення ухвалив уряд.
Донедавна існувало два види платних послуг, які могли надавати школи й садки: гуртки, майстер-класи, тренінги у позаурочний час, а також різні позаурочні заходи під час канікул, у святкові та вихідні дні.
У новому навчальному році додається ще кілька платних послуг: репетиторство, підготовка до вступу в коледжі та виші, групова підготовка до НМТ.
Як зазначає профільний сайт "Освіторія", у батьків виникає побоювання стосовно того, чи не будуть ці послуги обов'язковими у позаурочний час.
"Дехто вже пише в соцмережах, що вчитель оголосив таку допомогу за гроші обов'язковою для учнів, що мають низькі бали з його предмета. Інакше, мовляв, не бачити їм гарної оцінки", - вказують автори "Освіторії".
Фахівці, зокрема, засновниця "Батьки SOS" Олена Парфьонова, також наголошують, що платні послуги "посилять освітню нерівність, яка й без того є системною", між тими, хто може платити і хто не має на це коштів.
Джерело: bbc.com
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут