Все більше людей звикли слухати подкасти, аудіокниги та інший онлайн-контент у прискореному режимі. Для молоді це вже стало нормою. Вчені з Канади та США провели метааналіз сучасних досліджень та дізналися, як ця звичка впливає на когнітивні здібності людини, передає SUD.UA з посиланням на The Conversation.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Очевидні плюси
Логіка проста – за менший проміжок часу можна «проковтнути» більше контенту, або переглянути той самий матеріал кілька разів для кращого засвоєння. Це зручно у навчанні, де зекономлений час можна використати на практику чи закріплення знань. Швидке відтворення також допомагає зосередитися й не відволікатися.
Але є і мінуси
Коли ми слухаємо інформацію, мозок проходить три етапи роботи з нею: спочатку він її «кодує» (обробляє та розуміє), потім зберігає, а згодом – відтворює. На етапі кодування потрібно миттєво витягувати сенс слів із пам’яті. Середня швидкість мовлення людини – приблизно 150 слів за хвилину. Втім, ми здатні сприймати і 300, і навіть 450 слів за хвилину, хоча питання – наскільки якісно ми це запам’ятовуємо.
Вся нова інформація спочатку зберігається у так званій «робочій пам’яті». Вона – як тимчасовий блокнот: дозволяє структурувати й підготувати дані для тривалого запам’ятовування. Але її обсяг обмежений. Якщо інформації забагато і вона «валиться» занадто швидко – настає перевантаження, а частина даних просто зникає.
Що показали дослідження
Нещодавній метааналіз охопив 24 експерименти щодо перегляду навчальних відео на різних швидкостях. Одній групі показували відео у стандартному темпі (1х), іншій – у прискореному (1,25х, 1,5х, 2х і 2,5х). Після перегляду учасники проходили однаковий тест на знання матеріалу.
Результат: помірне збільшення швидкості (до 1,5х) майже не впливало на результати. Але перегляд на 2х і більше суттєво погіршував засвоєння. Наприклад, якщо середній бал студентів був 75%, то на 1,5х він знижувався лише на 2%. А от перегляд на 2,5х призводив до втрати в середньому 17%.
Старші люди страждають більше
Одна зі згаданих робіт показала, що люди віком 61-94 років гірше справляються із швидким контентом, ніж молоді (18-36 років). Ймовірно, це пов’язано з віковим зниженням пам’яті. Тож для старших людей краще залишити стандартну або навіть повільнішу швидкість.
Водночас невідомо, чи можна тренуванням зменшити негативний ефект від прискореного перегляду. Молодь, можливо, краще адаптується завдяки досвіду, але наукових підтверджень цьому поки немає.
Чи є довгострокові наслідки?
Тут питання залишається відкритим. Теоретично, звикання до швидкого перегляду може покращити здатність працювати в умовах підвищеного інформаційного навантаження. Але також можливе зростання психічної втоми. Сучасних досліджень для остаточних висновків поки бракує.
І ще один нюанс – задоволення
Навіть якщо пам'ять не страждає при швидкості 1,5х, людям це може просто не подобатися. Зниження задоволення впливає на мотивацію, а це, своєю чергою, може змусити людей відкладати навчання.
З іншого боку, популярність швидкого перегляду зростає, і, можливо, звичка все компенсує. Поки вчені продовжують вивчати це явище, кожен сам обирає комфортний темп.
Джерело: SUD.UA
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут