За останні п’ять днів іранська влада посилила репресії та зробила ставку на залякування й фізичне знищення протестувальників і критиків режиму. Наразі відомо про тисячі загиблих, чия жертва переважно ігнорується міжнародною спільнотою, а обіцянки Дональда Трампа про «допомогу, яка вже в дорозі» виявилися лише словами.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Навіть обережні оцінки кількості жертв, які з’явилися в міжнародних медіа та правозахисних звітах, говорять про тисячі вбитих. Принципово важливо, що близько п'яти тисяч вбитих частково визнаються представниками режиму, хоча вони й намагаються розмити відповідальність, включаючи до статистики загиблих силовиків і називаючи протестувальників «заколотниками». Паралельно правозахисні організації фіксують масові поховання, зникнення людей після арештів і тиск на родини загиблих, яким забороняють публічно говорити про обставини смерті вбитих родичів, пише c4u.org.ua.
В останні дні з’являється дедалі більше інформації про систематичне застосування тортур щодо затриманих. Це виглядає як відпрацьована практика, що включає побиття, електрошок, сексуальне насильство, психологічний тиск і примусові зізнання. Особливий резонанс викликали повідомлення про насильство над неповнолітніми затриманими.
Дуже символічними стали поширені нещодавно фотографії взуття вбитих протестувальників, що The New York Times назвала «іранським Голокостом». Відомо, що 8 січня у місті Рашт, на північному заході Ірану, де були одні з перших осередків протестів на ринку, влада підпалила ринок і силовики розстрілювали людей, які намагалися втекти з нього.
Паралельно режим свідомо блокує канали отримання інформації і тестує можливості створити «закрите інтернет-середовище», подібно до Китаю. Наразі в окремих регіонах знову запровадили майже повні відключення інтернету, що унеможливлює публікацію злочинів і координацію протестів. Саме тому реальні масштаби насильства, ймовірно, значно більші за ті цифри, які стають відомими за межами країни. Репресії проти журналістів, лікарів і волонтерів, які намагалися допомагати пораненим або передавати інформацію за кордон, свідчать про прагнення держави стерти саму пам’ять про протест.
Все це відбувається на тлі пасивності міжнародної спільноти. Особливо цинічно виглядали заклики американського керівництва до народу Ірану виходити на протести, обіцянки допомоги, якої так і не було. Загалом показом є і той факт, що «професійні» борці за права різноманітних меншин, а також прихильники Палестини і Хамасу проігнорували боротьбу з іранським режимом.
Попри це, небайдужі громадяни (зокрема й іранська діаспора) виходили на демонстрації на підтримку іранського народу у багатьох містах світу. Україна не стала виключенням: 18 січня у Києві кілька десятків людей зібралися біля іранського посольства, щоб висловити підтримку повстанню та засудити шиїтський режим аятол. На мітингу лунали такі гасла, як «Смерть Ісламській Республіці» та «Хай живе король», що означає підтримку альтернативі ісламському режиму.
Джерело: c4u.org.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут