Даний звіт вже розкритикували ліві та проісламські рухи, які вважають публікацію провокативною та «ісламофобською», однак унікальність цього дослідження полягає у нарешті відвертій оцінці небезпек. Підтвердженням цього є офіційне звернення Швеції із запитом на отримання копії документа, адже ця скандинавська країна також зіштовхується з аналогічними викликами.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це повідомляє c4u.org.uа.
Звіт опубліковано без врахування засекреченої частин. Він розкриває широку мережу Братів-мусульман у Франції, яка формувалася протягом чотирьох десятиліть. Цей рух є умовним «батьком» Хамасу та визнаний терористичним у більшості арабських країнах, однак активно діє на території ЄС. У Франції він неофіційно керує 139 мечетями та має значний вплив на мусульманську освіту (60 приватних шкіл під егідою Національної федерації мусульманської приватної освіти, 800 коранічних шкіл), а також надає соціальні послуги і займається мережуванням ісламістських осередків.
Однією з методик поширення впливу Братів-мусульман на ісламську діаспору є соціальна та гуманітарна підтримка для досягнення легітимності паралельно із державними службами та навіть конкуруючи з ними. Їхній вплив настільки масштабний, що поширюється на всі сфери в мусульманських районах: від світогляду місцевого м’ясника чи перукаря до викладача в автошколі. У деяких неблагополучних районах саме структури, пов’язані з Братами-мусульманами, де-факто замінюють місцеву владу.
Також у Франції діє мережа проповідників, які формують довкола себе ідеологічні ісламські екосистеми (наприклад, в регіоні О-де-Франс, де Ліга ісламу Півночі та Ісламський центр Вільнев-д'Аск мають потужний вплив на мусульманські спільноти). Всього французька розвідка розкрила 14 таких екосистем по всій країні.
Звіт торкається дуже тривожної тенденції — ентеризму політичного ісламу. Це стратегія, яку застосовують деякі мусульманські рухи (зокрема, пов’язані з Братами-мусульманами) з метою проникати в політичні партії, освітні заклади, медіа, благодійні організації або навіть державні органи. При цьому дана тактика передбачає мінімум привернення уваги та довготерміновий вплив для вкорінення і захоплення.
Публікація навіть незасекреченої частини звіту викликала занепокоєння в суспільстві та гнів Еммануеля Макрона, який не планував дане оприлюднення, яке було фактично витоком інформації. Відповідальним за це виявився міністр внутрішніх справ Бруно Ретайлло, який вже оголосив про підготовку заходів, необхідних для стримування радикалізації. Проте масштаб проблеми потребуватиме вкрай рішучого підходу, а в нинішньої французької влади може забракнути інструментів та готовності діяти відповідно.
Джерело: c4u.org.uа
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут