Хоча Крим не є повністю інформаційно ізольованим від решти світу, його доречно розглядати як "інформаційний півострів", що став стартовим майданчиком для подальших пропагандистських операцій Росії на материковій території України.
Так вважає аналітик Центру інформаційної стійкості (Centre for Information Resilience) Адам Уре, співавтор дослідження щодо ситуації з медіа в Криму та впливом на неї повномасштабної війни РФ проти України.
Британський Центр інформаційної стійкості поділився з Голосом Америки цим дослідженням, проведеним спільно з українським Центром досліджень "Детектор медіа".
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Експерти обох центрів роблять висновок, що хоча з моменту анексії у Криму вижили лише ті медіа, які підтримують окупаційну владу, повномасштабне російське вторгнення в лютому 2022 істотно змінило медіаландшафт на півострові, зокрема з погляду контенту.
Крім того, пропаганда в Криму наразі відрізняється від тієї, яку Росія поширює на інших окупованих українських територіях.
З цим погоджуються в американському Інституті вивчення війни (ISW), аналітики якого помітили, зокрема, що Кремль і надалі намагається представляти Крим безпечним курортом для росіян, при цьому готуючи його мешканців до тривалої війни.
Попри те, що після анексії Криму у 2014 році "Роскомнадзор" змусив усі медіакомпанії на півострові зареєструватися як російські юридичні особи, встановивши фактично повну цензуру, після початку повномасштабної війни Росії проти України окупаційна влада все ж змогла ще більше посилити контроль над медіапростором півострова.
Особливо це стосувалося цифрового середовища, йдеться в дослідженні Центру інформаційної стійкості та "Детектор медіа".
"Мешканці змушені вдаватися до обтяжливих заходів, щоб отримати доступ до українських чи міжнародних новин, а російська окупаційна влада намагається обмежити доступ до супутникових телеканалів і VPN", - прокоментував Адам Уре.
Зокрема, інтернет-провайдерів зобов’язали стежити за проукраїнськими користувачами та надсилати дані про "підозрілих" осіб до ФСБ Росії.
Так, місцевим інтернет-провайдерам "Агронет" і "Comnet" наказали повідомляти про всі випадки доступу користувачів до систем VPN, а операторам компаній видали спеціальні телефони для зв’язку з ФСБ.
Репресії проти українських медіа тривали і протягом 2023 р., кажуть у Центрі інформаційної стійкості. Наприклад, у грудні місцеві інтернет-провайдери заблокували доступ до всіх українських радіостанцій, навіть музичних.
"Варто зазначити, що росіяни намагаються підірвати український спосіб життя у Криму, націлившись на всі аспекти української культури, а не лише на українські новини", - йдеться в дослідженні.
Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України Ігор Соловей погоджується, що інформаційне поле у Криму, яке було безперечно інтегрованим у російське, "після початку повномасштабної війни стало більш догматичним і контрольованим."
"Носії інших поглядів мовчать... або підпільно транслюють українські наративи. Інформаційний спротив окупації - це фіксація та заохочення уражень кримських об’єктів Силами оборони України, підсвічування невдач російської адміністрації та успіхів підпілля, привернення уваги до репресій і терору в Криму", - каже Соловей.
Деякі мешканці Криму, попри жорсткі обмеження, схоже, використовують соцмережі як джерело інформації, втім точна кількість таких користувачів невідома, повідомила Голосу Америки аналітикиня ISW Катерина Степаненко.
Вона додала, що чимало кримських Telegram-каналів публікують кадри та інформацію, про які мовчать російські державні чи місцеві кримські медіа, зокрема, про наслідки українських ударів.
"Проте російська окупаційна влада намагається стимулювати цензуру, пропонуючи нові закони, які б криміналізували поширення відеоматеріалів чи даних про українські удари," - каже Степаненко.
Авторка проєкту "Обличчя вільного Криму", медіаресурсу про Крим і кримських татар "Qirim media", Наджіє Аметова зазначає, що з початком повномасштабної війни в Криму посилили й без того жорсткі обмеження:
"Раніше по супутнику можна було дивитися "Суспільне", телеканал "АТR", але з початку повномасштабного вторгенння, за моєю інформацією, ця опція не працює... Також, якщо ви захочете зайти на українські сайти, наприклад, "Українську правду", ви теж не зможете, бо вони заблоковані".
Втім, каже журналістка, попри заборону та репресії, люди з півострова продовжують знаходити доступ до українського контенту:
"Працюючи в медіа, я точно розумію, що люди з Криму нас дивляться. Я не можу, звісно, з міркувань безпеки розголошувати їхні імена, але люди з Криму іноді навіть пишуть дописи в соцмережах українською мовою. Я не розумію, звідки береться цей героїзм... Дивляться наш проєкт, дивляться проєкти "Суспільного".
Від початку повномасштабної війни Росії проти України окупаційна кримська влада та підконтрольні їй медіа різними способами намагаються применшувати наслідки бойових дій, йдеться в дослідженні Центру інформаційної стійкості та "Детектор медіа".
За його даними, після лютого 2022 р. завданням влади та підконтрольних їй медіа у Криму було ігнорування війни та переконання людей, що життя на півострові може тривати як завжди, аби зокрема заохочувати туристів.
Медіа на півострові створюють імідж Криму як красивого та спокійного місця, і цьогоріч, так само, як і на початку війни, продовжують запевняти, що кількість туристів зростатиме, зазначає Уре: "Основна стратегія окупаційної влади та проросійських ЗМІ полягає в тому, щоб демонізувати наміри Києва щодо Криму, водночас применшуючи здатність України повернути півострів і підкреслюючи нібито здатність російських військ відбити будь-яку атаку."
З таким висновком погоджується Степаненко. Вона зазначає, що кримські окупаційні медіа переважно зосереджуються на заявах про те, що російські сили збивають українські безпілотники та ракети в Криму, російських прикордонних районах і вздовж лінії фронту.
"Ймовірно, це тому, що Кремль намагається запобігти паніці в Криму, спричиненій успішними українськими ударами, та представити Крим як безпечний для туристів і росіян, яких спонукають переїхати до півострова,"- зазначає Степаненко.
При цьому Соловей зазначає, що війну у Криму "рутинізують", представляючи її як звичайні обставини, які залишаються під контролем Росії: "Війна з її жертвами та обмеженнями стала фоном, який не повинен ні на що впливати. Значна частина туристів у Криму - це бюджетники, організовано зібрані та відправлені за профпутівками. Публіка інфантильна й фаталістична. Можливість задешево побачити пляж і море для них переважає інстинкт самозбереження".
Утім, оскільки створювати образ затишного Криму стає дедалі складніше, особливо коли атаки на півострів почастішали та мають серйозніші наслідки, акцент пропаганди змістився.
Окупаційна влада почала фокусувати увагу на стійкості регіону, підкреслюючи, що мешканці Донбасу "жили з цими бойовими діями з 2014 року і вижили", каже Бідочко: "Цей перехід від заперечення та мінімізації до підготовки населення до тривалого конфлікту, як на Донбасі і в Бєлгороді, показує зміну того, як російська влада та її пропагандистський апарат бачать роль Криму у війні."
Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України Ігор Соловей також розповідає, що медіа у Криму зображають труднощі як тимчасові, а перемогу Росії над ворогом - "колективним Заходом" - як неминучу.
"Відтак медіа у Криму заохочують до довгострокового планування, зокрема, до переїзду в Крим росіян на постійне місце проживання", - каже Соловей.
Він наголошує, що на тлі погіршення безпекової ситуації, головна мета пропаганди в Криму - переконати людей, що без певних дій та вчинків Кремля на півострові було б значно гірше, ніж зараз: "Війну описують в рамках кремлівського канону: як "визволення", "оборону", відновлення історичної справедливості", "ліквідацію загрози".
В Інституті вивчення війни також зазначають, що найпомітніші російські наративи у Криму зосереджені на тому, зокрема, що "російська мова та опір українській мові "врятували" Крим та інші окуповані регіони від тиранічного режиму України".
Також, кажуть в ISW, пропаганда у Криму стверджує, що "західні лідери залишають Україну" і що "НАТО продовжує розгортати більше обладнання та особового складу ближче до російських кордонів".
При цьому майже щоденні викриття українських "колаборантів" чи "агентів" дозволяють російській окупаційній владі виправдовувати свої репресії в Криму.
Дослідники вказують, що Крим став основним плацдармом для ширшого інформаційного вторгнення в Україну у 2022 р. Окупаційні сили змогли використати кримські телекомунікаційні мережі для перенаправлення інтернет-трафіку в інші регіони України, особливо на Херсонщину та Запоріжжя.
Аналітики Центру інформаційної стійкості зазначають, що деякі російські окупаційні ЗМІ транслювалися з Криму до південних окупованих територій.
Крім того, після лютого 2022 р. російська влада швидко направила фахівців із Криму на нові окуповані території для того, аби вони допомагали спрямовувати інформаційне мовлення у правильне для Кремля русло.
"У російського уряду було 8 років, щоб встановити жорсткий контроль над кримським інформаційним простором, створити необхідну інфраструктуру та виховати нове покоління пропагандистів, які мали досвід розгортання пропаганди, безпосередньо спрямованої на українців в окупованих регіонах", - зазначає аналітикиня Інституту вивчення війни (ISW) Катерина Степаненко.
Таким чином, пояснює експертка, завдяки досвіду в Криму Росії не потрібно було вигадувати нову "методичку" для розширення інформаційної роботи Кремля на інші окуповані українські території.
Хоча, кажуть аналітики, РФ намагалася впровадити деякі кримські методи пропаганди на нових окупованих Росією територіях, інформаційні підходи наразі все ж відрізняються.
Так, наприклад, кримські медіа, порівняно з окупаційними медіа Запорізької та Херсонської областей, значно більше зосереджені на загрозі НАТО для Росії, ніж на детальному висвітленні внутрішньої політики України.
Джерело: Голос Америки
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут