Міжнародний благодійний фонд savED представив результати соціального дослідження «Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення», проведеного у 2025 році.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це пише osvitoria.media.
Про що дослідження
За результатами опитування серед учнів 8-11 класів, їхніх батьків, учителів та представників шкільних адміністрацій аналітики вивчали:
- якою мірою сучасні підлітки відчувають власну приналежність до рідних громад та майбутнього України в цілому,
- а також наскільки умови освітнього середовища впливають на розвиток, соціалізацію, формування довіри та відчуття власних перспектив у молоді.
Зокрема, дослідники спробували встановити взаємозв’язок між відновленням доступу до освіти у постраждалих регіонах та майбутнім соціального капіталу і стійкості громад під час війни.
Як оцінюють майбутнє України
За результатами дослідження, серед опитаних учасників саме підлітки найменш оптимістично налаштовані щодо майбутнього України.
- 46% з них вірять у майбутнє країни,
- 16% — песимістично налаштовані,
- 33% — не визначилися.
Водночас більш оптимістично налаштовані учителі — 67%, та представники адміністрацій — 88%.
Майбутнє працевлаштування
У питанні майбутнього працевлаштування
- 40% підлітків критично оцінюють можливість знайти гідну роботу в своїй громаді та в Україні в цілому.
- Така ж кількість школярів (40%) такі можливості для себе бачить.
Залишатися жити в своєму місці
У порівнянні з дослідженням savED, проведеним у 2023 році, кількість учнів, які хотіли би переїхати жити закордон майже не змінилася.
Цьогоріч цей показник зафіксували на рівні у 22%. У попередні роки це було 26%. Наразі в Україні точно лишатися хочуть 52% (у 2023 році було 53%), але з них у своєму місті / селі — лише 30%.
За даними дослідження, на бажання підлітків залишатися жити у рідному населеному пункті, тобто в Україні, впливає відчуття власної належності до громади.
Приналежність до громади
- 53% учнів повністю або переважно відчувають свою належність до громади,
- майже третина (32%) не відчуває її взагалі або відчуває слабко.
Серед основних чинників належності:
- задоволеність навчанням (71% задоволених навчанням у школі учнів відчувають себе частиною громади, тоді як серед незадоволених таких лише 28%),
- наявність друзів,
- легкість у встановленні нових зв’язків,
- позакласна діяльність учнів. (69% підлітків, які вважають свою діяльність такою, що має сенс, мають високе відчуття належності до громади, тоді як серед тих, хто цього не відчуває — лише 20%).
Втім, чи на найбільше на відчуття приналежності громаді впливає формат навчання. У прифронтових регіонах 49% учнів продовжують відвідувати шкільні заняття виключно у дистанційному форматі. Це разюче контрастує з іншими областями, де близько 90% учнів навчаються завжди або переважно очно.
- 57% учнів, що навчаються очно, мають багато друзів у школі,
- серед учнів онлайн-формату цей показник становить 41%.
Емоційний стан
- 33% підлітків прямо зазначили, що мають підвищену тривожність
- у 2023-му тривогу відчували 37%.
У динаміці спостерігається позитивний зсув: два роки тому про потребу в психологічній підтримці заявляли 26% учнів, що на 5% більше, ніж у 2025-му.
Освітні втрати
У порівнянні з 2023 роком, збільшилася частка представників адміністрацій шкіл, які визнають наявність у дітей освітніх втрат. У попередніх опитуваннях було 66%, зараз 82%.
Лише 29% адміністрацій бачать покращення успішності за два роки, 28% — вказують на погіршення, решта — не бачать змін.
Серед учителів помітно зросла частка тих, хто вважає бар’єром для успішного навчання дітей відсутність підтримки з боку батьків — цей показник зріс із 9% до 24%
Хто проводив дослідження
Дослідження ініційоване міжнародним благодійним фондом savED, реалізоване соціологічною агенцією Vox Populi agency спільно з командою savED за фінансової підтримки міжнародного фонду «Відродження» та USAID.
Усього в опитуванні протягом травня-червня 2025-го року взяли участь онлайн понад 120 шкіл з усіх регіонів, підконтрольних уряду України, включно із закладами з прифронтових територій та школами з високою часткою внутрішньо переміщених осіб.
Серед різних категорій учасників, зі школярами безпосередньо проведено найбільшу кількість інтерв’ю — 1924. Крім національного кількісного опитування, аналітики провели поглиблене дослідження п’яти окремих громад на Миколаївщині, Київщині та Одещині.
Джерело: osvitoria.media
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут