Прицільні російські удари по українській енергетиці посилилися у вересні. На початку осені росіяни атакували Трипільську ТЕС на Київщині. За словами голови парламенського енергетичного комітету Сергія Нагорняка, за одну ніч станцію атакували майже два десятки дронів. "Ця атака фактично перекреслила відновлення електростанції, яке тривало весь рік", – заявив депутат.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Під час атаки 26 вересня росіяни влучили у кілька енергетичних об'єктів на Чернігівщині, що призвело до відключення води та електрики в обласному центрі. Від початку жовтня в області запровадили погодинні графіки відключень світла, а у Чернігові школи перейшли на дистанційну систему, пише bbc.com.
"Росія готується створити блекаути в Україні напередодні зими", – заявив наприкінці вересня з трибуни ООН генеральний секретар організації Антоніу Гутерріш.
Якою є ситуація в енергетиці напередодні опалювального сезону і які ланки в енергосистемі є найуразливішими?
Російські удари
Російський президент Володимир Путін і раніше називав удари по українській енергетиці лише "відповіддю" на українські - по російських НПЗ. Після того, як цих ударів побільшало, і російські "відповіді" будуть серйознішими, заявив Путін: "Москва довго терпіла і не відповідала на українські атаки. Тепер вона стала серйозно відповідати".
Після тривалої перерви "Укренерго" – національна компанія, що керує українською системою електропостачання в Україні – знову опинилася серед головних ньюз-мейкерів, а її повідомлення ширяться на урядових та приватних сторінках у соцмережах.
Наприклад, 8 жовтня "Укренерго" повідомило, що "внаслідок ворожих обстрілів на ранок є знеструмлені споживачі у кількох областях". При цьому найскладнішою залишається ситуація на Чернігівщині, де місцеве обленерго "вимушено застосовує погодинні відключення обсягом трьох черг одночасно".
Напередодні "Укренерго" називало складною ситуацію із електропостачанням Чернігівській, Харківській, Дніпропетровській, Сумській та Донецькій областях. Раніше графіки відключень запроваджували і на Вінниччині.
Ситуацію ускладнює те, що із похолоданням попит на електрику зріс, а хмарна погода і дощі роблять менш ефективною роботу побутових сонячних електростанцій, які рятували українців влітку, пояснюють в "Укренерго".
Але особливо складною, як виглядає, цього разу ситуація буде не з електрикою, а з газом та, відповідно, опаленням. До того ж тепло, на відміну від електрики, неможливо перерозподілити між регіонами у разі дефіциту в якомусь із них.
Цього разу проблеми з газом?
Початок осені показав, що цього разу метою російських ударів є не лише об'єкти електроенергетики – як виробництва, так і передачі, але й газовий видобуток та газова інфраструктура - у Полтавській, Харківській та Сумській областях.
За повідомленнями, станом на середину вересня запаси газу в українських сховищах становили близько 12 млрд кубів. Це більше, ніж торік на ту саму дату, але менше, ніж потрібно для нормального проходження зими. Раніше цю потребу експерти оцінювали у щонайменше 13,5 млрд кубів, а уряд – у 13,2 млрд кубів, яких, за оцінками експертів, буде достатньо лише на теплу зиму. На початок жовтня голова Нафтогазу Сергій Корецький говорив про виконання урядового плану заповнення сховищ на 95-97%.
"Я маю стриманий оптимізм щодо того, що ми виконаємо задачу уряду", – заявляв Корецький 1 жовтня.
Але у наступні дні ситуація змінилася.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав обстріл енергетичної інфраструктури у Харківській та Полтавській областях у ніч проти п'ятниці, 3 жовтня, найбільшою атакою Росії на українські газовидобувні об'єкти з початку війни.
У Нафтогазі також підтвердили великі масштаби атаки та втрат, - там підрахували, що росіяни випустили по об'єктах Нафтогазу на Харківщині та Полтавщині 35 ракет і 60 дронів.
Частину із них, як йшлося у повідомленні національної компанії, вдалося збити. “Однак, на жаль, не всі, значна кількість українських об'єктів пошкоджена. Ба більше, частина руйнувань – критичні", - зазначали там.
Про російські удари по своїх об'єктах на Полтавщині повідомили і у енергохолдингу ДТЕК, робота частини з них зупинена.
А перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов у телеефірі заявив, що якщо до цієї атаки “підготовка до опалювального сезону тривала по затвердженому графіку”, то після неї ситуація значно ускладнилася. Урядовець нагадав, що до початку опалювального сезону планувалося накопичити у сховищах мінімум 13,2 млрд кубометрів газу. З урахуванням власного видобутку, імпортувати треба було би 4,6 млрд кубів.
"Ми в цьому напрямку рухаємось, але з міркувань безпеки більш детальну інформацію надати не можемо... Наразі проводяться додаткові перемовини з нашими партнерами, щоб ця цифра була досягнута", – зазначив заступник міністра енергетики.
Через цей нічний удар Росії по українській енергетиці Київ скликав термінове засідання координаційної групи G7+, на якому звернувся за міжнародною допомогою. Цю групу за участі країн ЄС, Британії, США, Канади, Японії, Світового банку та ЄБРР, створили в листопаді 2022 року для координації та мобілізації донорів у допомозі Україні, зокрема відновленні та захисті її енергетичної інфраструктури.
Заступник міністра енергетики Роман Андарак поінформував міжнародних партнерів про наслідки атаки, особливо для газовидобувної інфраструктури.
"Це очевидна спроба позбавити українців світла та тепла в осінньо-зимовий період”, - заявив представник міненерго.
Нині, за словами міністра енергетики Світлани Гринчук, Україна веде перемовини про збільшення обсягу імпорту газу до орієнтовно 30%, що складає близько 1,38 мільярда кубометрів. Гроші на це Україна шукає як у кредитах, так і грантовій допомозі від партнерів, оскільки власні ресурси ідуть на фінансування армії. За словами Гринчук, це питання обговорювалося під час зустрічі з послами країн "Великої сімки" 7 жовтня.
"Ми плануємо, якщо нам вдасться, збільшити можливості імпорту газу до 30%", - зауважила міністерка, не уточнивши при цьому, скільки саме додаткового газу потребує Україна, пославшись на те, що залежить від інтенсивності російських атак.
За оцінками експертів, тепер Україні доведеться імпортувати близько 6 млрд кубів газу (порівняно із 4,6 млрд кубів, запланованими урядом).
Втім, як зазначають експерти, навіть якщо запасів газу буде достатньо, удари по газовій інфраструктурі (наприклад, газоперекачувальні чи газокомпресорні станції), як це було і з електроенергетикою, можуть ускладнити доставку цього газу до виробників тепла або ж споживачів.
Як повідомив президент Зеленський, уряд таки має додатково 1,5 мільярда гривень саме прифронтовим регіонам для захисту обʼєктів енергетики. За словами Зеленського, вже сформований резерв обладнання для оперативного відновлення енергопостачання, який планується збільшувати.
На початку цього року внаслідок російських ударів по газовидобувній інфраструктурі у лютому 2025 державне "Укргазвидобування", що входить до складу групи "Нафтогаз", втратило майже 50% потужностей з видобутку газу. Частину із них вдалося відновити, але не всі, - і саме через це ще від початку потреба у імпорті була більшою, ніж у попередні опалювальні сезони.
Які можуть бути інші проблеми
Найбільш постраждала у попередні роки повномасштабної війни електроенергетика, як виглядає, нині почувається значно краще, ніж інші галузі, - дається взнаки досвід та інвестиції у захист.
У 2025 році Україна відновила та значно наростила експорт електроенергії: у червні показники перевищили імпорт вперше з жовтня 2023 року (початку попередньої хвилі масованих російських атак на українську енергетику), а серпень і вересень стали місяцями рекордних обсягів експорту з моменту інтеграції України з енергосистемою Європейського Союзу, ENTSO-E. Це приносить енергетикам додаткові кошти – зокрема, і на ремонти та захист.
За словами міністра енергетики Світлани Грінчук, до початку осінньо-зимового періоду Україна має підготувати 17,6 ГВт потужності.
Вугілля та ядерного палива також начебто достатньо.
Але особливу увагу до атомних електростанцій змушують приділити останні заяви російського лідера про удари у "відповідь" за буцімто атаки на Запорізьку АЕС, окуповану росіянами з березня 2022 року.
Українські АЕС і до війни виробляли половину електрики в країні, а після знищення росіянами 80% української теплової генерації у 2022-23 роках виробляють левову частку електрики. Якщо росіянам вдасться "вирубити" українську ядерну енергетику, це знекровить усю економіку.
До того ж, будь-який інцидент на українській АЕС не лише означатиме брак певної кількості кіловат у енергосистемі, але й більшої мобілізації усіх ресурсів України та її партнерів у випадку аварії. У цьому зв'язку експерти також радять придивитися до атаки 26 вересня, коли російські ракети і дрони влучали не у самі енергоблоки, а у підстанції поблизу АЕС, що одночасно переривало подачу струму в систему та ставило ядерні блоки під загрозу аварійної зупинки.
Ще однією слабкою ланкою в українській енергосистемі більшість експертів називає прикордонні з Росією та прифронтові регіони. Військові експерти ще влітку попереджали, що однією зі стратегічних цілей росіян є повне знищення цивільної інфраструктури на 20-50 км вглиб України від лінії фронту, що унеможливить перебування там не лише цивільного населення, але й військових.
Військові експерти відзначають, що Росія не припиняє, а посилює розвідку щодо об'єктів енергетики, тож атаки триватимуть і можуть бути більш ефективними, а загрози для енергосистеми – серйознішими, особливо у разі тривалих морозів. Про інтенсифікацію атак ближче до морозів Київ попереджають і розвідки партнерів.
Допомогти в цій ситуації можуть не лише запаси палива та обладнання, а й посилення ППО саме над енергетичними об'єктами.
"Якщо ми не зорієнтуємо сили ППО на першочерговий захист енергетичних об'єктів — буде біда", - написав у соцмережах член енергетичного комітету парламенту і колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.
За попередні зими українці навчилися давати собі раду при відключеннях світла – завдяки генераторам, павербанкам та акумуляторам. Цього разу особливу увагу варто приділити можливостям додаткового утеплення. І, звісно, ніхто не скасовував необхідності запасів питної води, свічок та готівки.
Але наслідки проблем в енергетиці відчуватимуться не лише у домівках українців.
Саме проблеми з енергопостачанням вже називає серед причин уповільнення української економіки Світовий банк. В огляді Світового банку окремо зазначено, що імпорт газу Україною досяг найвищого рівня за майже два роки, оскільки пошкодження інфраструктури обмежило внутрішнє виробництво.
У своєму новому прогнозі банк знизив очікування росту українського ВВП наступного року із 5,2% до лише 2% - власне, на рівні поточного року. При цьому у 2024 році українська економіка зросла на 2,9%. Саме з доходів, які продукує українська економіка, уряд фінансує оборону України. Нині на це ідуть усі податки і збори.
Джерело: bbc.com
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут