Коли учні залучають різні органи чуття під час навчання – малюють або відіграють поняття – вони з більшою ймовірністю запам’ятовують і глибше розуміють матеріал.
Дослідження шотландського нейробіолога Брайана Матіаса демонструє, що коли учні навчаються за допомогою різних органів чуття, їхній мозок створює міцніші, інтегрованіші спогади, інформує Освіторія, передає OBOZ.UA.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Читання вголос
Читання вголос – навичка, що також поєднує різні органи чуття. Вчені назвали її універсальною, але гнучкою стратегією навчання, яка створює поєднання візуально відсканованих слів і мовленнєвої інформації.
Коли діти навчаються і при цьому паралельно використовують різні органи чуття, то їхній мозок створює більш міцні спогади. Так, наприклад, згідно з дослідженням, студенти, які читали вголос запамʼятали 77% слів, а ті, що мовчки – 65%.
Поєднання озвучування з читанням також може покращити навички письма. У дослідженні 2022 року студенти, які вичитували матеріали вголос, помітили на 12% більше помилок, які важко зауважити, ніж ті, хто читав мовчки.
Дослідження також показують, що читання хором може покращити швидкість читання та словниковий запас, а також підвищити впевненість учнів у собі. В одній з американських початкових шкіл хорове читання включене в усі дисципліни, від мистецтва до математики та природничих наук. Це допомагає учням спершу створити безпечний простір, перед тим, як перейти до самостійного вивчення.
Вивчення дробів
Гра на баскетбольному майданчику допомагає дітям зрозуміти взаємозв’язок між частинами та цілим.
Діти часто спантеличені, коли стикаються з дробами. Це камінь спотикання, що часто залишається і в дорослому віці. Але нове дослідження показує, що гра в баскетбол може допомогти учням зрозуміти взаємозв’язок між частинами і цілим.
Ефективним методом вивчення взаємозвʼязку між частинами та цілими стає гра на баскетбольному майданчику. Зокрема, науковці дослідили понад 200 учнів 4–6-х класів. В ході експерименту, було намальовано 1/4, 2/4, 3/4 і 4/4 уздовж одного боку майданчика, а з іншого – відповідні десяткові значення. Під час виконання кидка, гравець, який відбивав мʼяч вигукував значення, а суддя рахував рахунок на числовій доріжці. Також школярі намагалися виконати кидки якнайшвидше, щоб набрати 1,5 очка. Це покращувало їхню здатність розуміти співвідношення між 3/4 і 0,75, наприклад.
Крім того, дослідження показало, що фізично активні діти покращили свої вміння працювати з дробами і десятковими числами на 8-30%, перевершивши своїх однолітків у вмінні додавати і перетворювати ці дроби.
Якщо у школі немає баскетбольного майданчика, умовні позначки крейдою можна намалювати на звичайному майданчику, або у звичайному приміщенні використати зім’ятий папір та кошики для сміття.
Скетч-нотатки та концептуальні карти
Після пасивних видів діяльності – прослуховування лекції чи перегляду зображень – учням варто долучитися до активних. Ефективним методом запамʼятовування є також відтворення вивченого матеріалу завдяки малюванню. Науковці це пояснюють тим, що злиття тактильної та зорової інформації зміцнює когнітивні шляхи, які ведуть до глибоко закодованих спогадів.
Щоб покращити запам’ятовування у школярів, дослідники радять дати можливість дітям замальовувати вивчене. А потім створювати з ескізів учнів концептуальні карти, що допоможуть пов’язати матеріал та встановити зв’язки між частинами вивченої теми. Більш складні схеми, ескізи та концептуальні карти сприяють глибшому розумінню.
Абетка за допомогою руху всього тіла
Що більше частин тіла залучено для закріплення матеріалу, то глибше він засвоюється. Дослідження 2022 року показало, що коли наймолодші учні використовують усе своє тіло для вивчення абетки – наприклад, рухаються, як змія, коли промовляють звук «ссс», вони, швидше за все, глибше засвоюють пари «буква-звук».
Рух усього тіла покращив здатність учнів запам’ятовувати сполучення букв і звуків на 34%. І майже вдвічі збільшив їхню здатність розпізнавати важкі для вивчення звуки, порівняно з учнями, які просто писали і промовляли сполучення букв і звуків за партою або імітували букви лише руками.
Письмо краще за набір тексту
Сканування мозку показує, що дрібна моторика, залучена під час писання від руки, активує ділянки мозку, пов’язані з глибоким навчанням. Тож для дітей, які вивчають новий матеріал, друкування на клавіатурі не є найкращим способом.
Щоразу, коли самогенеровані рухи включаються як стратегія навчання, більша частина мозку отримує стимуляцію, пояснюють дослідники. Виявляється, що набір тексту на клавіатурі залучає менше кінестетичної інформації, ніж тонкі й точно контрольовані рухи рук під час письма або малювання. Тож друкування не залучає мозкові мережі так само продуктивно.
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут