За словами пані мовного омбудсмена, одним із найбільших викликів у сфері освіти залишається так звана «позаурочна двомовність»: ситуація, коли українська використовується лише на уроках, а на перервах учні й учителі переходять на російську.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це вона розповіла в інтерв’ю виданню LB.ua, пише osvitoria.media.
Перерви — теж частина освітнього процесу
Олена Івановська підтримала законопроєкт №13072 (Піпи — Корнієнка), який пропонує запровадити поняття «українськомовне освітнє середовище». Йдеться не лише про уроки: дія української має поширюватися на перерви, позакласне спілкування, екскурсії та всю територію закладу освіти.
«Ми маємо припинити дискусії про те, чи є перерва частиною освітнього процесу. Юридично так», — наголосила Уповноважена із захисту державної мови.
На її думку, ухвалення закону дало б школам чіткі юридичні механізми, а не залишало питання мовного середовища на рівні особистих переконань педагогів.
Не покарання, а середовище: які методи можуть працювати
Пані мовний омбудсмен не підтримує каральні підходи до дітей.
Ідеї фізичних покарань чи зниження оцінок за поведінку через російську вона назвала шляхом у нікуди. Натомість дієвішими вважає заохочувальні механізми:
- моніторинг рівня української перед початком навчання;
- мовні курси для дітей;
- залучення батьків до підтримки мовного розвитку;
- створення середовища, де українська є природною нормою.
«Школа має не бити різками, а формувати середовище», — пояснила Івановська.
Окремо Уповноважена із захисту державної мови наголосила: відповідальність за мовну компетентність дітей частково лежить і на батьках.
Українська для уроку, російська для життя: проблема подвійних стандартів
Олена Івановська вважає, що найбільший ризик для школи — коли вчитель демонструє різні мовні моделі: українську під час уроку і російську поза ним.
За словами мовної омбудсменки, це «нівелює весь освітній ефект».
Через це вона пропонує включити створення україномовного середовища до критеріїв атестації педагогів. У разі системних порушень, на її думку, можливі дисциплінарні наслідки — аж до розірвання контракту.
78 скарг від освіти і майже три тисячі звернень загалом
Олена Івановська навела й нові цифри щодо мовних порушень.
За 2025 рік до офісу мовного омбудсмена надійшло 2888 звернень щодо порушень мовного законодавства. Лише з початку 2026 року й до 12 травня отримали 1045 звернень, з них 78 — у сфері освіти. 75% скарг були враховані й виправлені.
За словами Уповноваженої із захисту державної мови, українці дедалі активніше готові відстоювати право на україномовний простір.
Російська зникає з магазинів і переходить в інтернет
Одна з нових тенденцій — зміна характеру мовних порушень.
Якщо раніше більшість скарг стосувалася спілкування в магазинах чи кафе, то зараз порушення дедалі частіше фіксують в інтернеті: на сайтах, у соцмережах, застосунках та онлайн-магазинах.
«Фізичний простір ми значною мірою очистили. Тепер боротьба перемістилася в цифровий вимір», — пояснила мовна омбудсменка.
Окремою проблемою вона називає вплив алгоритмів YouTube, які можуть рекомендувати дітям російськомовний контент навіть після перегляду україномовних матеріалів.
Штрафи можуть зрости вдесятеро
Олена Івановська заявила, що чинні санкції не завжди діють на системних порушників. Нині перше порушення карається штрафом 3400–5100 грн, повторне — 8500–11900 грн.
Однак Уповноважена із захисту державної мови підтримує ідею суттєвого посилення покарання.
«Помножити штрафи на 10 — це цілком робочий варіант для системних порушників», — заявила вона.
За словами мовної омбудсменки, офіс уже подав пропозиції щодо змін до Кодексу про адміністративні правопорушення.
Джерело: osvitoria.media
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут