Підвищення рівня життя в Росії, як пріоритет – вже у минулому. Після трьох років повномасштабних бойових дій проти України, війна стала ідеологією в РФ. Тому спроба "розколоти" НАТО та спроб операцій впливу на території європейського континенту чимось абстрактним та відмінним від реальності. Про це пише The Еconomist, передає УНН.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Чого хоче Путін – і як Європа повинна йому перешкодити – під таким заголовком вийшов нещодавній матеріал у щотижневому англомовному журналі The Еconomist.
У тексті ідеться про те, що воєнні цілі очільника Кремля Путіна зросли навіть після 3-х років повномасштабної війни проти України. Те, що починалося як так звана "спеціальна військова операція", перетворилося на екзистенційну боротьбу Росії також і проти далеких ворогів, вважає автор матеріалу.
"Це глибокий зсув. Це означає, що майбутнє України залежить від амбіцій пана Путіна більше, ніж від театральної дипломатії президента Дональда Трампа", - підкреслює видання.
Припускаючи, що можливо, РФ поки не збирається вторгатися в інші частини Європи. Але Москва спробує подвоїти операції впливу – як то кібератаки або саботаж.
Керівництво РФ може спробувати різні сценарії. The Еconomist приводить приклад загрози "розколу НАТО", спроби Росії захопити невелику частину території або провокації країн Заходу на відповідь. Важливо бути готовим до цього за два-п'ять років, пише видання, зауваживши, що у військовому плануванні є така річ, як миттєва спроба.
Але у США та Європі існує багато точок зору.
"Дехто, як-от посланник Америки Стів Віткофф, каже, що пану Путіну можна довіряти. ..Що він не наважиться порушити нібито мирну угоду пана Трампа", - ідеться у публікації.
Інші стверджують, що Росія начебто "занадто слабка", щоб становити велику загрозу Заходу.
The Еconomist зазначає, що в Україні, через агресивну війну РФ, "майже 1 мільйон загиблих і поранених". З моменту здобуття перемог, і наступних поразок, у перший період великої війни (після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року), РФ все ще намагається просунутися, захопивши нові території України.
Є також інша точка зору – в країнах Балтії, Польщі та скандинавських країнах попереджають, що загроза велика, а російський імперіалізм має глибоке коріння, а імовірний "поганий мир", нав'язаний Україні, може стати трампліном для його наступної війни. Там натякають, що РФ – агресор, якого потрібно стримувати.
Стримування залежить від розуміння загрози. Але після трьох років бойових дій війна у РФ стала ідеологією.
У минулому 60% росіян заявляли, що пріоритетом уряду має бути підвищення рівня життя. Сьогодні ця частка впала до 41%; натомість 55% зараз кажуть, що хочуть, аби Росію поважали як світову державу.
У тексті The Еconomist стверджується, що Путін "поставив усе російське суспільство на воєнні рельєфи".
Збройова промисловість створює робочі місця. Щедрі виплати солдатам та їхнім сім'ям становлять 1,5% ВВП.
Нагадування, яке вже зустрічалося у інших заявах представників Заходу.
Захист від Росії починається в Україні, зазначає автор статті The Еconomist.
"Чим більше пану Путіну відмовляють в успіху там, тим менша ймовірність того, що він нападе на НАТО", - резюмує видання.
Однак підтримки України недостатньо для того, щоб зробити весь континент безпечним, і пан Трамп навряд чи запропонує значну допомогу, тому Європа повинна робити більше. Це означає наполегливіше працювати над самозахистом, зміцненням своєї єдності та закладенням основ для постпутінської Росії.
Джерело: УНН
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут