Незважаючи на труднощі, атмосфера Різдва не зникає.
Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
Іран: Айля
«Мені шкода, але я не можу показати вам своє обличчя. Це було б небезпечно й для мене, й для моїх батьків», — каже 10-річна Айля.
Айля живе в Ірані, де переходити у християнство з ісламу вважається злочином. Насправді вони святкують Різдво, але таємно.
«У школі я тримаю у таємниці, що ми святкуємо Різдво. Як тільки діти дізнаються, що я християнка, вони розкажуть нашому шкільному керівництву, і нас можуть покарати, як тільки вони того забажають», – каже вона.
Щоб відвернути від себе підозру сусідів та влади, ми святкуємо Різдво у січні разом із днем народження Айли.
Сирія: Ахмад і Ліан
14-річний Ахмад і 10-річний Ліан можуть дозволити собі прикрашати ялинку відкрито. Багато християн залишають країну через громадянську війну, але християнський квартал на Різдво в їхньому місті Латакії поки ще може сяяти різдвяними вогниками.
«У дідуся на Різдво ми їмо солодощі та інші смаколики», — каже Ліан.
«Ми прикрашаємо ялинку та їмо святкову вечерю, — розповідає Ахмад. — Прогулюючись із друзями по християнському кварталу, ми дивимось, як люди прикрашають будинки. А потім ми вечеряємо у ресторані».
Інші люди проявляють неповагу до їхньої віри. І саме у дрібницях Ліан і Ахмад помічають це: «Сусіди-мусульмани, аби не дати нам спокійно відсвяткувати, галасують та використовують дітей у дрібних пакостях, як-то постукати у двері та втекти».
Палестинські території: Марія і Софі
«Хіба може бути щось краще, ніж святкувати Різдво там, де все це починалось? — діляться 10-річна Марія та 7-річна Софі. — Ми радіємо, що живемо у Бейт Сахур, містечку неподалік від Віфлеєму».
А ще вони запрошують відвідати церкву Непорочного Зачаття.
Читайте також: Пережили торнадо з Біблією: дивовижна історія порятунку двох немовлят
У місті, де народився Христос, сьогодні християни у меншості. Бути у меншості й так складно, до того ж керівники Палестини не налаштовані на мир з Ізраїлем.
Кенія: Мері
Слово, яке спадає на думку у дні святкування Різдва, — це «разом», пояснює 13-ті річна Мері. Вона розповідає: «Святкування Різдва починається із самого звичайного богослужіння: пастор проповідує, а ми молимось. А ось після богослужіння ми всі разом святкуємо за столом, адже є ті, в кого на домашнє свято просто немає грошей. А так ми сходимось разом та ділимось, щоб вистачило усім».
Богослужінням святкування не завершується, християни Кенії у цей особливий день діляться Словом Божим з іншими. Мері каже: «У цей особливий день ми ходимо по сусідах та розповідаємо про Бога. Іноді буває, що вас хтось почне штовхати та звинувачувати у чомусь, що ви не робили, або розповідати про вас неправду…»
Незважаючи на це, вона ходить разом з іншими братами і сестрами у цей особливий день та розповідає про Христа.
Ірак: Лідія та Йосиф
У християнському місті Каракош, що в Іраку, у Святвечір в будівлі церкви яблуку ніде впасти. А дім, де живе 11-річна Лідія з її сім’єю, прикрашений і у середині, і ззовні.
Місто, що нині сяє від різдвяних прикрас, всього декілька років тому було у духовній темряві. Повстанці так званого ІДІЛу захопили місто, хтось втік, а ті, хто лишився, часто потерпали від знущань, декого вбили.
Лідія почала готуватися до Різдва завчасно, аж з 1 листопаду. «На уроках християнської освіти нам нагадують про народження Христа. Кожного тижня у нас є біблійні уроки, де спочатку вчитель читає текст, а потім задає нам питання, а ми на них відповідаємо».
Ефіопія: Хаві
Хаві каже: «Ми святкуємо Різдво, запалюючи свічки та приносячи їх до церкви. У церкві ми на свято Різдва ми багато співаємо».. Тому дев’ятирічна Хаві дуже переживає, щоби її свічка не згасла.
Хаві та її родина живуть у мусульманському регіоні. Святкувати Різдво для тих, хто перейшов у християнство з ісламу, може бути небезпечно. Під час Різдва християни зазвичай йдуть до церкви, але для новонавернених це найбільше небезпечно, адже про це може дізнатися їхня мусульманська родина, а це призведе до того, що тебе можуть вигнати з дому чи міста, можуть побити.
Оскільки служіння батька Хаві полягає саме у тому, аби допомагати тим, хто нещодавно перейшов у християнство, погрози, які не умовкають, особливо сильно посилюються на Різдво.
Лаос: Денг
12-річна Денг та її друзі запалюють різдвяні свічки. Уряд контролює все, що відбувається у церкві. Для того, щоб стати проповідником або учителем, слід отримати офіційну згоду, а на усі матеріали, які будуть використані на богослужінні, потрібно мати дозвільні папери. Таємна поліція відвідує богослужіння, підраховує кількість присутніх та все фіксує.
Незважаючи на контроль, атмосфера Різдва не зникає. Дівчата продовжують репетирувати різдвяний танець, який вони виконають на Різдво.
«У нас Різдво святкується танцями, а з дорослими ми співаємо пісні і поклоняємося Богу», — каже Денг.
За матеріалами: christiantoday.com
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут.