Це було справжнє випробування. Менш ніж за 23 години 3 вересня 2021 року Шон Грізлі піднявся й спустився на 8 849 метрів - це така ж відстань, як до вершини найвищої гори на Землі. Наприкінці він був буквально мокрий від поту й ледве тримався на ногах. І все це він зробив у комфорті власного дому.
Грізлі встановив світовий рекорд з найшвидшого підйому та спуску на висоту, еквівалентну Евересту, по сходах - за 22 години, 57 хвилин і дві секунди, повідомляє ВВС.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Він здійснив цей подвиг на сходах свого дому в Лас-Вегасі - але є й інші, хто підіймається сходами до ще більших крайнощів. Наприклад, "баштовий біг" (tower running) передбачає змагання з підйому величезними сходами всередині відомих будівель і хмарочосів. Існує навіть Асоціація баштового бігу та офіційний світовий рейтинг для спортсменів, що займаються цим незвичним видом спорту.
Більшість із нас навряд чи досягне таких захмарних висот, але навіть підйом на кілька сходових прольотів у щоденному житті - це гідна мета. Згідно з дослідженнями, підйом сходами може мати несподівані переваги як для фізичного здоров'я, так і для роботи мозку - і для цього не обов'язково перестрибувати через дві сходинки або ставити рекорди.
Підйом сходами допомагає покращити рівновагу та зменшує ризик падінь у людей літнього віку, а також зміцнює нижню частину тіла. Інші дослідження також показують, що підйом на кілька прольотів позитивно впливає на когнітивні функції — покращує пам'ять, а, можливо, й креативне мислення.
Навіть короткочасний підйом по сходах може покращити кардіореспіраторну витривалість і знизити ризик серцево-судинних захворювань. Підвищення аеробної витривалості від ходіння сходами удома може бути цілком еквівалентним тренажерам у спортзалі.
Саме ця повсякденна простота є головною перевагою підйому по сходах. Сходи є всюди: вдома, на роботі, у громадських місцях. Обираючи сходи замість ліфта або ескалатора, ми отримуємо побіжне, але дієве фізичне навантаження, яке може мати великий вплив на здоров'я.
"Це така фізична активність, яку може виконувати майже кожен, бо має до неї доступ і робить це щодня", - каже Алексіс Маркот-Шенар, науковий співробітник з досліджень у сфері серця, легенів і судин у Британському Колумбійському університеті в місті Келоуна, Канада.
Маркот-Шенар досліджує, як фізичні вправи та харчування можуть зменшити ризик серцево-судинних захворювань, зокрема вивчаючи ефекти так званих "тренувальних перекусів" - коротких, розподілених упродовж дня періодів інтенсивної активності тривалістю до однієї хвилини. За його словами, підйом по сходах - перспективний варіант такого "перекусу", адже легко варіюється за складністю завдяки темпу, не потребує обладнання і нічого не коштує.
"Коли ви займаєтесь "тренувальними перекусами", вам не потрібно жодного спеціального спорядження - ви використовуєте власне тіло, ви використовуєте сходи, - пояснює Маркот-Шенар. - І якщо ви активні протягом дня, вам не обов'язково виділяти годину на тренування".
Дослідження "тренувальних перекусів", також відомих як "snacktivity" або "VILPA" (vigorous intermittent lifestyle physical activity - інтенсивна періодична фізична активність у повсякденному житті), набирає обертів, оскільки науковці шукають ефективні способи боротьби з сидячим способом життя та фізичною пасивністю, що наразі загрожує близько 1,8 млрд дорослих у всьому світі.
Але чому ж підйом по сходах є настільки ефективним фізичним навантаженням?
Перш за все, підйом сходами - це простий спосіб підвищити частоту серцевих скорочень, що є важливою складовою для отримання фізіологічної користі. Але підйом також має унікальні переваги порівняно з іншими видами фізичної активності.
"Він підвищує частоту серцебиття та споживання кисню більше, ніж швидка хода, просто тому, що вам важче рухатися проти сили тяжіння", - каже Маркот-Шенар.
"А якщо говорити про м'язи, то це здебільшого нижня частина тіла, а ми знаємо, що сила нижньої частини тіла є хорошим показником загального стану здоров'я та тривалості життя", - додає він.
Підйом по сходах може збільшити розмір і силу м'язів стегон, а також вимагає активації м'язів живота для стабілізації тіла під час руху вгору.
При цьому для того, щоб отримати користь, навіть не обов'язково бігти по сходах. Хоча підйом одразу через дві сходинки складніший і потребує більшої роботи м'язів щиколотки та коліна, дослідження розходяться в тому, чи справді це допомагає спалювати більше калорій, ніж підйом по одній сходинці за крок.
Є ще одна причина обирати звичайні сходи замість сходового тренажера в спортзалі - це спуск.
М'язи передньої частини стегон скорочуються двома різними способами: під час підйому по сходах вони скорочуються (це називається концентричним скороченням), а під час спуску - подовжуються (ексцентричне скорочення).
Хоча концентричні скорочення потребують більше кисню, спалюють більше калорій під час самого тренування й вважаються складнішими, саме повторювані ексцентричні скорочення з більшою ймовірністю призводять до зростання сили й об'єму м'язів.
Так відбувається тому, що ексцентричні скорочення спричиняють більше мікропошкоджень м'язів, і тому організм витрачає більше калорій на відновлення та регенерацію вже після тренування.
Користь підйому по сходах не обмежується лише міцними м'язами стегон. Дослідники з'ясували, що сходи також несподівано сприяють покращенню когнітивних здібностей.
Андреас Стенлінг - доцент психології в Університеті Умео (Швеція), який досліджує довгострокові взаємозв'язки між фізичною активністю та здоров'ям. Він і його колеги вивчали негайний вплив підйому по сходах на різні когнітивні функції у молодих людей.
"Основна увага в нашому дослідженні була зосереджена на гальмуванні та перемиканні уваги", - каже Стенлінг.
"Когнітивне перемикання, або ж ментальна гнучкість - це здатність легко переходити від одного завдання до іншого без потреби "перезавантажувати" мислення. А гальмування - це вміння ігнорувати нерелевантну інформацію під час виконання завдання", - пояснює він.
Стенлінг додає, що ці когнітивні функції важливі для навчання, абстрактного мислення, мовних завдань і здатності зосереджуватися.
Стенлінг і його колеги виявили, що після фізичної активності на сходах в учасників суттєво покращувалась здатність до перемикання - а це одна з найскладніших когнітивних функцій. Також вони зафіксували покращення настрою - після підйому сходами учасники почувалися щасливішими та енергійнішими.
Інше дослідження, проведене у Вищій медичній школі Університету Ямаґучі (Японія), виявило, що люди, які підіймались на два прольоти сходами, краще розв'язували завдання на логіку та увагу, ніж ті, хто користувався ліфтом.
Цікаво, що підйом на п'ять або вісім прольотів такого ефекту не давав - це свідчить про те, що покращення не обов'язково залежить від кількості сходинок.
Інше дослідження тієї ж групи показало, що спуск по сходах підвищує креативність - ті, хто спускався, генерували на 61% більше оригінальних ідей, ніж ті, хто користувався ліфтом. Тож якщо вам потрібен творчий поштовх для вирішення проблеми, коротка прогулянка на поверх вище й назад може стати саме тим, що треба.
Існує чималий інтерес до того, як саме фізична активність покращує когнітивні функції, хоча остаточних висновків поки що мало. Стенлінг припускає, що покращення можуть бути пов'язані з роботою серцево-судинної системи, збільшенням припливу крові до мозку, а також із дією гормонів росту, таких як нейротрофічний фактор мозку (BDNF), який швидко реагує на фізичне навантаження.
Дослідники, зокрема й Стенлінг, також прагнуть вивчити, чи можуть ефекти від підйому по сходах проявлятися із затримкою. Більшість досліджень зосереджуються на негайному впливі після фізичної активності. Проте одне недавнє дослідження показало, що покращення пам'яті може зберігатися й на наступний день, якщо після тренування людина добре виспалась.
Але якщо ідея 10 000 кроків на день уже давно стала суспільним стандартом щоденної активності, то чи існує подібна ціль, до якої варто прагнути у випадку з підйомом сходами?
Перш ніж відповісти на це запитання, варто зауважити, що цифра у 10 000 кроків на день не має надійного наукового підґрунтя. Деякі дослідження свідчать, що користь від ходьби зростає лише до приблизно 7 500 кроків, після чого ефект стабілізується.
Насправді ця відома цифра бере початок з рекламної кампанії, приуроченої до Олімпійських ігор 1964 року в Токіо - вона стала популярною, бо японський ієрогліф 万 (що означає "10 000") схожий на людину, яка йде пішки.
Щодо підйому сходами, наукових досліджень ще менше. Проте наявні свідчать: щоденний підйом більш ніж на п'ять прольотів (приблизно 50 сходинок) пов'язаний зі зниженим ризиком атеросклеротичного серцево-судинного захворювання (ASCVD) - накопичення бляшок в артеріях.
Маркот-Шенар і його колеги вважають, що "фітнес-перекуси", особливо підйом сходами, можуть стати гарним способом порушити сидячий режим роботи в офісі. У дослідженні психологічних реакцій працівників офісу на фізичну активність під час робочого дня, команда виявила: 71% учасників віддали перевагу кільком коротким "перекусам" на сходах (по 60 сходинок у три різні моменти дня), ніж одній інтенсивній сесії високої інтенсивності HIIT, де всі 60 сходинок проходились тричі за один раз.
"Для них легше просто один раз піднятись і спуститись, а потім знову сісти, - пояснює Маркот-Шенар. - І оскільки активність розподілена протягом дня, людям це, схоже, подобається більше, ніж якщо робити все одразу".
Унікальність дослідження в тому, що його проводили не в лабораторії, а в реальних умовах, що робить його більш застосовним у повсякденному житті.
Проте не всі дослідники вважають, що підйом сходами вдома - це ідеальне рішення. Деякі дослідження свідчать, що цього недостатньо для зниження ризику смерті від серцево-судинних захворювань. Крім того, людям з остеоартритом колін підйом по сходах може спричиняти біль. А спостереження також показують, що певні демографічні групи - зокрема жінки та люди з надмірною вагою - частіше уникають сходів, якщо є альтернатива, як-от ліфт.
Проте для тих, хто може долати сходи, вибір на користь сходів замість ліфта - це чудовий спосіб отримати трохи додаткової фізичної активності, яка принесе користь як тілу, так і розуму.
Джерело: ВВС
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут