Україна зобов’язалась виконувати рішення Європейського суду з прав людини

В Україні діє Закон «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».  Стаття 17. пункт 1. Даного закону говорить наступне : суди застосовують при розгляді справ (про права людини) Конвенцію   про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду(практика Європейського суду з прав людини) як джерело права. Тобто рішення Європейського суду з прав людини є однією із юридичних основ або орієнтирів для прийняття аналогічних рішень українськими судами.

Окрім цього з 01.08.2018 вступив в силу Протокол № 16 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, який  дозволяє верховним судам і трибуналам, на свій розсуд, надсилати запит у Європейський суд з прав людини для надання консультативних висновків з принципових питань, щодо тлумачення чи дотримання прав і свобод, визначених у Конвенції та протоколах до Конвенції.

Суть даного протоколу полягає в тому, що якщо український суд не знає, яке прийняти рішення, скажімо щодо слів віруючих, що одностатеві стосунки це гріх. Чи розглядати ці слова як  «мову ненависті» щодо представників сексменшин, то суд може звернутися у Європейський суд з прав людини для надання консультативного висновку по даній ситуації. Потім прийняти своє рішення на основі цього консультативного висновку, який буде сформульовано на основі практики раніше прийнятих рішень ЄСПЛ, зокрема, того про яке було згадано.

Сьогодні ситуація наколо «мови ненависті», стрімко розвивається, зокрема, в кінці 2019 року народний депутат Олександр Ткаченко під час засідання комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики заявив , що комітет планує закріпити у законопроєкті про аудіовізуальні послуги визначення поняття "мова ворожнечі" у засобах масової інформації...

Європейський суд з прав людини несанкціоновано розширив визначення поняття “мова ненависті”

Європейський суд з прав людини вирішив, що відмова прокуратури Литви притягнути до кримінальної відповідальності авторів критичних коментарів під фотографією пари ЛГБТ-активістів є дискримінацією та порушенням права гомосексуальних громадян на повагу до приватного та сімейного життя. Таким чином, Страсбург несанкціоновано розширив визначення поняття “мова ненависті”, яке діяло досі. Самі активісти зізналися, що фотографія була провокаційною.

Справа стосувалася двох активістів Литовської ЛГБТ-організації. Під фото, яке вони опублікували у Facebook, було чимало критичних коментарів щодо ЛГБТ-руху та людей, які пропагують гомосексуальний спосіб життя. Деякі записи були образливими. Тому організація подала звернення до Генеральної прокуратури про злочин розпалювання насильства та ненависті. Прокуратура відмовилася ініціювати розслідування, заявивши, що хоча поведінка коментаторів була аморальною, вона не була злочинною, оскільки автори коментарів висловлювали лише свою думку щодо гомосексуальних людей, тоді як вони не мали наміру розпалювати насильство або ненависть.

Рішення прокурора підтримали суди, які зазначали, що активісти свідомо надавали своїй картині публічний статус, звертаючись не лише до своїх друзів з подібними переконаннями, але і до всіх користувачів Facebook. На думку суддів, оприлюднення фотографії, що провокує, може трактуватися як правопорушення з боку самих ЛГБТ-активістів. Тим паче пізніше двоє чоловіків визнали, метою публікації та розповсюдження їхньої фотографії було бажання “спровокувати дискусію щодо прав геїв у Литві”.

Європейський суд з прав людини не розділив позицію литовських судів. ЄСПЛ зазначив, що потурання “безвідповідальної” свободи вираження поглядів, як це пояснюється “гомофобною мовою ненависті”, може вимагати від держави вжиття конкретних дій щодо критичної соціальної групи, наприклад, у формі кримінальних санкцій. 

За оцінкою Трибуналу, “гомофобну мову ненависті” слід розуміти не лише як підбурювання фізичної агресії до гомосексуальних людей, але й заяви, які негативно впливають на їхнє “психологічне самопочуття”. ЄСПЛ наголосив, що держава повинна притягувати до кримінальної відповідальності осіб, підозрюваних у “гомофобній мові ненависті”, навіть коли більшість суспільства поділяє традиційні цінності, які визнають відносини між жінкою та чоловіком основою сім’ї. На думку Суду, традиційні цінності – це “стереотип”, який не може виправдати дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації.

“Нещодавнє рішення Страсбурзького суду у цій справі є частиною тенденції до розширення інтерпретації поняття мови ненависті, яке все частіше розуміється не лише у сенсі розпалювання насильства, але і тверджень, що викликають почуття психічного дискомфорту серед представників ЛГБТ-субкультур. 

Хоча заяви, що безпосередньо закликають до вбивства чи фізичної агресії проти будь-кого, включаючи людей з гомосексуальними схильностями, заслуговують рішучого осуду, слід підкреслити, що критикувати гомосексуальний спосіб життя, навіть радикально, залишається легальним в межах свободи слова. У рішенні 1976 року Трибунал зазначає, що Конвенція також захищає такі заяви, які ображають, шокують або тривожать адресатів, – зазначила Кароліна Павловська, директор Міжнародного правового центру Інституту Ordo Iuris.

Законопроекти 0931 та 2693 каратимуть за критику сексменшин

УВАГА!!! 3-6 березня  заплановано розгляд Проекту Закону про медіа (№2693, 2693-1).

Стурбованість викликає те, що наявна редакція законопроекту містить положення, які дозволяють накладати величезні штрафи (від 23 000 до 230 000 грн) на власників інформаційних ресурсів релігійних організацій та заблокувати такі ресурси без рішення суду, якщо на них будуть перебувати матеріали, які міститимуть критичні зауваження щодо різного роду збочень, визначення таких збочень і відповідної поведінки як гріховної, що  може трактуватися як дискримінація щодо окремих осіб та їх груп на основі сексуальної орієнтації. Причому під ці критерії можуть попадати навіть медіа-ресурси, на яких буде розміщено Святе Письмо, оскільки воно містить осуд зазначених явищ. Вказане обмежує конституційні права віруючих громадян, позбавляючи їх права на вираження своїх поглядів та переконань відповідно до їхнього світогляду та віросповідання.

Детальніше про законопроект про медіа №2693, 2693-1 тут.

Детальніше про законопроект №0931 тут.

____________________

Підписуйтеся на наші сторінки у соціальних мережах, щоб першими дізнаватися актуальні новин:

Telegram-канал — t.me/ukrsobor

Facebook — https://www.facebook.com/ukrsobor/

Instagram — https://instagram.com/sobor_ukr

За матеріалами: gosc.pl, rodyna.org.ua