Віра як ресурс для подолання освітніх розривів
Звіт під назвою “Faith in Educational Renewal: Religion as a Resource to Transform Learning Opportunities” підготували професор педагогічної освіти Університету Бригама Янга Браянт Дженсен та старший викладач Гарвардської вищої школи освіти Ірвін Л. Скотт. Документ опубліковано Інститутом Вітлі (BYU) спільно з Гарвардською ініціативою «Faith and Education».
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це пише slovoproslovo.info з посиланняи на The Christian Post.
Дослідники проаналізували наявні наукові праці щодо впливу релігійної віри на людський добробут і освітні результати.
Учні, які беруть участь у релігійному житті, мають вищі оцінки
Одне з досліджень, наведених у звіті, показало: учні середньої та старшої школи з найвищим рівнем релігійної активності мали середній бал (GPA) на 0,144 пункта вищий, ніж їхні однолітки, які ніколи не брали участі в релігійних заходах.
Особливо помітну користь отримували учні з робітничих родин. Водночас для дітей із найбідніших сімей позитивний ефект був слабшим і менш стабільним. Також зазначено, що хлопці вигравали від релігійної активності більше, ніж дівчата.
Освітня система не забезпечує рівних можливостей
Автори наголошують, що американські державні школи досі не змогли забезпечити рівний доступ до якісної освіти.
«Після майже двох століть обіцянка державних шкіл США забезпечити ефективні й змістовні можливості навчання для всіх дітей незалежно від раси та соціального статусу залишається невиконаною», — заявив Дженсен.
«Великі розриви в навчальних можливостях за расою та етнічністю зберігаються, а за статтю й доходами сім’ї — навіть зростають. Ми вважаємо, що віра може допомогти подолати ці розриви».
Чому віра позитивно впливає на навчання
Згідно зі звітом, релігійна активність пов’язана з:
- вищими академічними досягненнями;
- більшим рівнем завершеної освіти;
- сильнішими прагненнями до вищої освіти.
Дослідники пояснюють це кількома факторами.
Моральні норми та поведінка
Релігійні традиції формують стандарти поведінки щодо алкоголю, насильства, сексуальних ризиків, правопорушень і прогулів, що зменшує проблемну поведінку в школі.
Соціальні та життєві навички
Участь у церковному житті розвиває соціальні компетентності — наприклад: публічні виступи, навички служіння іншим, самодисципліну, відповідальність.
«Ці просоціальні компетентності зменшують порушення дисципліни та підвищують мотивацію й упевненість учнів», — зазначається у звіті.
Навички читання й мислення
Вивчення священних текстів допомагає розвитку грамотності, а участь у богослужіннях — здатності виділяти головні ідеї та узагальнювати інформацію.
Соціальний капітал
Зв’язки всередині релігійної громади дають дітям доступ до підтримки, ресурсів, наставництва й можливостей, яких інакше вони могли б не мати.
Віра також мотивує вчителів
Звіт зазначає, що педагоги, які відчувають покликання до своєї професії — часто пов’язане з духовними переконаннями — демонструють вищу внутрішню мотивацію до роботи.
Співпраця шкіл і церков — можливий шлях вперед
Автори пропонують розвивати партнерства між освітніми установами та релігійними громадами, особливо для підтримки дітей із неблагополучних середовищ.
При цьому вони підкреслюють: «Ми не виступаємо за викладання релігійної доктрини у державних школах або використання бюджетних коштів для релігійних цілей, але партнерство з спільнотами віруючих може відкрити невикористані ресурси для покращення можливостей навчання», — сказав Скотт.
Попри те що вплив таких програм поки що оцінюється як обмежений, дослідники називають їх перспективними, зокрема, щодо залучення батьків і покращення навичок читання у дітей.
Джерело: slovoproslovo.info
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут