Що робити, якщо раптом війна? Як населенню та Церкві готуватися до умов надзвичайних ситуацій воєнного характеру?
Загрози та виклики
13.12.2021
Військовий капелан Анатолій Кушнірчук склав список дій на випадок війни, а Державна служба України з надзвичайних ситуацій надала рекомендації щодо дій населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру

Останнім часом з’явилося багато інформації про агресивні дії Російської Федерації та можливу військову операцію на значній території України. Що робити, якщо раптом війна? Як готуватися Церкві до війни й окупації? Як християнин має діяти у воєнний час? Чи потрібно чинити опір?

Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!

Анатолій Кушнірчук – військовий капелан, громадський діяч, волонтер, парламентер, офіцер комітету ООН з прав людини, депутат Бучанськоі міської ради, належить до  Ірпінської Біблійної Церкви ВСЦ ЄХБ.

Що робити якщо раптом війна?

1.       Чинити спротив окупації.

2.       Прямо підтримувати свою Армію.

3.       Закликати своїх членів Церкви іти служити в Армію (хтось готовий взяти зброю до рук, а хтось не готовий – то не проблема. Бо в Армії саме стріляє близько 20% особового складу, а всі інші – роблять інші надважливі справи оборони).

4.       Перекваліфікувати своїх служителів у капеланів, що зможуть служити людям з моральною травмою, травмою у наслідок втрати рідних, душеопікунське служіння у надзвичайних умовах, поза стінами Церкви.

5.       Заготовити дрова.

6.       Заготовити паливо (ДП, бензин).

7.       Підготувати банк їжі, дитячого харчування.

8.       Підготувати банк теплого одягу, ковдр, утеплювачів, фанери.

9.       Підготувати медикаменти.

10.   Підготувати підвальне приміщення капітального будівництва з бетонним перекриттям у Церкві, аби використовувати його як бомбосховище, мобільний шпиталь, притулок для обігріву.

11.   Відремонтувати всі автомобілі та кожному зробити резерв палива (у воєнний час СТО і заправки будуть працювати частково, бо все буде працювати на оборонку).

12.   «Взяти на олівець» усіх, у кого є підвали для укриття, усіх, у кого є свердловини (колодязі) води.

13.   Приставити до них робочі генератори з запасом палива.

14.   «Взяти на олівець» усіх медиків у Церкві, їх адреси перебування.

15.   «Взяти на олівець» усіх авто майстрів, електриків, сантехніків у Церкві.

16.   У випадку авіаударів і штурму не буде мобільного зв’язку та Інтернету. Чітко домовитись ключовим людям Церкви про місце зустрічі у разі настання такого випадку. Розділити усіх членів Церкви на 10-12 людей і призначити у них зв’язкових інформаторів (та їм замів) для чіткого донесення інформації.

17.   Визначити сильних молитовників і розподілили їх по групах. У них також мусять бути інформатори і ті, хто їх фізично підтримує (їжа, вода, одяг, медикаменти тощо).

18.   Не припиняти зібрання Церкви у неділю.

19.   Бути готовим організувати процес чи передати будівлю чи приміщення Церкви під мобільний шпиталь, притулок для тих, у кого зруйноване житло тощо.

20.   Під час бойових дій чи окупації продовжувати годувати людей гарячою їжею, роздавати одяг, надавати допомогу, прихисток, медичне забезпечення, питну воду.

21.   У випадку захоплення будівлі Церкви перейти у формат домашніх груп, у яких буде власний банк їжі, одягу, палива, води, медикаментів та людина-інформатор.

22.   Мати зв’язкового інформатора (представника) з Церкви у військово-цивільній адміністрації міста.

23.   Вступати до лав батальйону тероборони ЗСУ, що охороняє стратегічно важливі об’єкти інфраструктури чи всіляко сприяти їм.

Війна може викликати страх і хаос серед людей, тому краще підготуватися, ніж не бути готовим.

Свої рекомендації щодо дій населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру надала Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

Дії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру

При першій можливості покиньте разом із сім’єю небезпечну зону. У разі неможливості виїхати особисто, відправити дітей і родичів похилого віку до родичів, знайомих. Необхідно взяти із собою всі документи, коштовні речі і цінні папери.

Підготовку до можливого перебування у зоні надзвичайної ситуації доцільно починати завчасно. Необхідно підготувати "екстрену валізку" з речами, які можуть знадобитись при знаходженні у зоні НС або при евакуації у безпечні райони.

Підготовка оселі:

· нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;

· по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;

· при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка  більше його висоти;

· забезпечте оселю запасами питної та технічної води;

· зробіть запас продуктів тривалого зберігання;

· додатково укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;

· підготуйте (закупіть) засоби первинного пожежогасіння;

· підготуйте ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;

· підготуйте (закупіть)  прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;

· підготуйте необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);

· особистий транспорт тримайте у справному стані із запасом палива для виїзду з небезпечного району;

· при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.

Читайте також: G7 попереджає Росію про серйозні наслідки у випадку вторгнення в Україну

Правила поведінки  в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру

Необхідно:

·  зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;

· не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;

· завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові свою та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);

· знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та у малознайомих місцях;

· при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;

· уникати місць скупчення людей;

· не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;

· у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);

· при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покинути цей район;

· посилити увагу і за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;

· про людей, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії, здійснюють незрозумілу роботу, тощо, негайно поінформувати органи правопорядку, місцеву владу, військових;

· у разі потрапляння у район обстрілу – сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття  ляжте на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову слід прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;

· надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності – військових;

· у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), слід постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.

Не рекомендується:

· підходити до вікон, якщо почуєте постріли;

· спостерігати за ходом бойових дій;

· стояти чи перебігати під обстрілом;

· конфліктувати з озброєними людьми;

· носити армійську форму або камуфльований одяг;

· демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;

· підбирати покинуті зброю та боєприпаси.

При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:

· перекладати, перекочувати з одного місця на інше;

· збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;

· намагатися розряджати і розбирати;

· виготовляти різні предмети;

· використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;

· приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.

Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з їх означення, огородження і охороні знайдених предметів на місці виявлення. Негайно повідомте про це територіальні органи ДСНС та МВС за телефоном "101" та "102".

"Екстрена валізка"

Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події – землетрусу, повені, пожежі, у разі загостреної криміногенної обстановки, епіцентру військових дій і т. д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном).

У рюкзак рекомендується покласти наступне:

· копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати. У деяких джерелах рекомендують серед документів тримати кілька фотографій рідних і близьких;

· кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;

· дублікати ключів від будинку і машини;

· карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і умовлене місце зустрічі вашої родини;

· засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач з можливістю прийому в УКХ і БМ діапазоні) та елементи живлення до радіоприймача (якщо потрібні);

· ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки;

· компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);

· багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;

· ніж, сокиру, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т. д.);

· декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати;

· рулон широкого скотчу;

· упаковку презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;

·  шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м;

· блокнот і олівець;

· нитки та голки;

· аптечку першої допомоги. До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (жарознижувальний), пенталгін (знеболююче), супрастин (алергія), иммодиум (діарея), фталазол (шлункова інфекція), альбуцид (краплі для очей), жгут, шприци тощо; ліки що ви приймаєте (мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);

· одяг: комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в'язану шапочку, рукавички, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;

·  мініпалатку, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);

· засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;

· приналежності для дітей (якщо необхідні);

· посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, кружку;

· запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), наприклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменя льодяників, набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;

· запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).

У літніх людей, людей з інвалідністю та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.

За матеріалами slovoproslovo.info та dsns.gov.ua

Перегляньте цікаві новини:

Надихаючі історії

Все для сімей

Загрози та виклики 

Молоде життя

Каталог ютуб каналів церков

Найбільша карта церков України

Більше рубрик та новин тут.

Загрози та викликиВсе для церковВсе для сімей