За оцінкою Центру економічної стратегії, за межами України нині перебувають приблизно 5,6 млн українських біженців. Це люди, які виїхали після початку війни та залишаються у різних країнах світу, здебільшого в ЄС.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Як передає socportal.info, шляхи можливого повернення обговорювали під час презентації дослідження Центру за участі директорки Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елли Лібанової та голови української місії Світового конгресу українців Андрія Шевченка.
Хто саме виїхав з України
Дані дослідження показують важливу тенденцію: значна частина тих, хто залишив країну, належить до економічно активного населення.
За результатами опитування:
- 71% біженців мають вищу освіту;
- 71% працювали в Україні до виїзду;
- 43% могли дозволити собі дорогі покупки.
Для порівняння, за даними соціологів, до війни таких домогосподарств в Україні було близько 20%.
Це означає, що серед тих, хто виїхав, є значна частина українського середнього класу.
Сьогодні приблизно 1,7 млн українців у західних країнах уже працюють. Через втрату робочої сили та споживання економічні втрати для України можуть становити від 2% до майже 10% ВВП на рік, залежно від сценарію.
Як українці інтегруються в Європі
За кілька років після початку війни багато українців уже змогли інтегруватися у нових країнах. Частка працевлаштованих серед біженців становить близько 60%. Однак дослідники звертають увагу на іншу проблему: 54% працюють не за своєю спеціальністю, яку мали в Україні. Це створює ризик поступової втрати професійної кваліфікації.
Важливий фактор інтеграції — знання мови країни перебування. Чим швидше людина опановує мову, тим легше їй знайти роботу і тим вищі шанси уникнути зниження професійного рівня.
Чи планують українці повертатися
Попри інтеграцію, значна частина українців все ще розглядає можливість повернення. За даними дослідження:
- 43% біженців кажуть, що планують повернутися;
- 36% не планують повертатися.
Втім, більшість тих, хто говорить про повернення, не прив’язує його до конкретної дати. 80% потенційно готові повернутися лише після завершення війни та відновлення цивільних польотів над Україною. Багато людей також розглядають повернення дуже конкретно: значна частина готова повернутися лише у свій регіон, а якщо розглядає інші варіанти, то найчастіше це Київ або великі міста. Також більш схильні до повернення люди старшого віку.
Водночас більшість українських біженців, які не планують повертатися в Україну після закінчення війни, — це люди, які виїхали за кордон повною сім'єю або мають тяжко хворих родичів. Зараз більшість українських біженців — дорослі жінки — їх 40%. 29% складають дорослі чоловіки, ще третину — діти до 18 років.
Загалом дослідники мають три сценарії щодо повернення українців додому після закінчення війни.
- За середнього сценарію повернуться 1,6 млн біженців. За кордоном (без урахування РФ та Білорусі) залишаться 2,7 млн.
- За песимістичного сценарію повернуться 1,3 млн українців, за кордоном залишаться 3,0 млн.
- За оптимістичного сценарію повернеться 2,2 млн українців, а залишаться 2,1 млн біженців.
Чому підлітки можуть вплинути на рішення сімей
Представник Світового конгресу українців Андрій Шевченко звертає увагу на ще один важливий фактор — позицію дітей і підлітків. За його словами, саме бажання або небажання підлітка може стати вирішальним для рішення всієї родини.
Наприклад, якщо 15-річна дитина підтримує зв’язок з однокласниками в Україні, це може значно підвищити шанси на повернення сім’ї. Тому одним із ключових завдань може бути збереження зв’язку українських дітей за кордоном із системою освіти в Україні.
Чи потрібні спеціальні пільги для тих, хто повернеться
Деякі експерти водночас застерігають від створення спеціальних привілеїв лише для тих українців, які повернуться з-за кордону. На думку Елли Лібанової, надмірні пільги для однієї групи можуть викликати соціальну напругу. Якщо держава створить відчуття, що частина громадян отримує більше підтримки, ніж інші — наприклад, внутрішньо переміщені особи, — це може негативно вплинути на суспільну згуртованість.
Що може змінитися у 2027 році
Ще одним фактором, який може вплинути на рішення людей, є майбутнє тимчасового захисту для українців у Європейському Союзі. Березень 2027 року дедалі частіше згадується як орієнтовна дата завершення цього механізму. Наразі:
- близько 20% українських біженців уже перейшли на інші дозволи на проживання;
- 80% залишаються на тимчасовому захисті.
Якщо країни ЄС не створять зрозумілих правил переходу на інші статуси, частина людей може опинитися перед складним вибором: повернутися в Україну, шукати іншу країну або навіть ризикувати нелегальним перебуванням.
Що може зробити Україна
Дослідники наголошують, що політика повернення не повинна починатися лише після завершення війни. Серед можливих рішень називають:
- домовленості з країнами ЄС про циркулярну міграцію;
- підтримку дистанційної роботи з Україною;
- спрощення процедур для вступу до університетів;
- взаємне визнання трудового стажу;
- програми працевлаштування та перекваліфікації.
Також важливими можуть стати житлові програми, підтримка оренди та розвиток транспортного сполучення між Україною та країнами Європи.
Втім, експерти наголошують: жодна програма не може замінити головний фактор. Безпека залишається ключовою умовою, яка визначатиме рішення людей про повернення.
Однак дані показують іншу важливу закономірність: там, де зберігаються освітні, трудові та фінансові зв’язки з Україною, повернення після війни стає значно більш реалістичним.
Джерело: socportal.info
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут