Серед результатів дослідження є очевидні речі. Наприклад, зафіксовано, що найбільше джерело тривог учнів - що вони не напишуть контрольну або тест. Також встановлено, що в умовах, коли дитина має теплі стосунки з вчителем, ставлення до навчання у неї краще.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Проте є і шокуючі результати. Наприклад, дослідники з’ясували, що 34% учнів 5-7 класів не можуть виконати домашнє завдання без допомоги дорослих, пише nus.org.ua.
Діти та вчителі
31% дітей 5–7 класів бояться вчителів або вчительок.
При цьому 16% дітей 5–7 класів бояться адміністрацію (відсутня інформація щодо досвіду взаємодії дітей з адміністрацією)
Частка дітей у 4 класі, які бояться вчителя або вчительку, менше – 21%. Щодо адміністрації суттєвої відмінності немає, - 17%.
Страх більш поширений серед:
- дітей з міст (34%) порівняно з дітьми з сіл (25%)
- серед дівчат (36%) порівняно з хлопцями (26%)
Говорячі про портрет ідеальної вчительки або вчителя, діти зазначали, що це спокійна людина, яка не кричить, вислуховує, здатна на компроміси і дає можливість перездати провальну контрольну.
На думку дітей, вчитель або вчителька мають бути гнучкими, емпатичними, розуміти сленг та жарти дітей, а головне - бути справедливими.
А ось як за описом, складеним дітьми-учасниками опитування, склав портрет ідеальної вчительки ШІ.
Самопочуття учнів та учениць
Загальний рівень задоволеності школою є відносно високим (67% учнів та учениць 5–7 класів зазначили, що їм подобається вчитися).
Проте комфортному навчанню перешкоджає низка бар’єрів, як-то:
- соціальна ізоляція,
- труднощі з концентрацією уваги,
- високий рівень втоми (36% учениць та учнів 5–7 класів часто почуваються втомленими),
- навчальна тривожність.
Страшна домашка
Учнівство оцінює своє навчальне навантаження як значне. 33% респондентів з 5–7 класів витрачають на домашні завдання більше за рекомендовану норму – понад 2 години. Ця проблема більше серед дітей, які навчаються онлайн.
Кожна третя учениця або учень (34%) не може виконати завдання самостійно, найскладніше – з математики та англійської мови.
Чим активніше вчительство застосовує методи НУШ (колективні обговорення, робота в малих групах, творчі завдання, ігри, квести тощо), тим вища здатність учнів та учениць виконувати домашнє завдання самостійно, стверджують аналітики.
Частина дослідження, яка важлива для організацій, що займаються підвищенням кваліфікації вчительства
Напрямок 1. Застосування методів та підходів НУШ:
- У 17% дітей на уроках не було роботи в парах і групах,
- у 13% – прикладів практичного застосування отриманих знань,
- у 24% – навчальних ігор,
- у 17% – обговорення та обміну думками,
- у 23% – презентацій проєктів,
- у 18% – творчих завдань.
Напрямок 2. Оцінювання навчальної діяльності:
- Три чверті учнів та учениць не отримують від вчителя або вчительки зворотній зв’язок (усний чи письмовий).
- 27% опитаних не отримують коментарів і пояснень щодо оцінок за групами навчальних результатів та характеристика навчальної діяльності.
Напрямок 3. Педагогіка партнерства, соціо-емоційні навички
24% дітей не відчувають, що довіряють вчительству і можуть прийти до них зі своїми проблемами.
Генеральний директор Директорату шкільної освіти МОН Михайло Альохін, який був присутній на презентації дослідження, зазначив, що сьогодні важко говорити про якусь вимірність цих результатів, оскільки фактично це дослідження - на майбутнє, дані, які нададуть можливість оцінити в подальшому позитивні чи негативні зміни.
“Насправді мене вразили показники, які підсвічують, скільки учнів не готові сьогодні впоратися із домашнім завданням, яке задають. Це, насправді, надзвичайно великий показник”, - сказав Михайло Альохін.
За його словами, МОН має намір використовувати результати дослідження в двох напрямках: це школа-офлайн і друге - оновлення змісту освіти, яке сьогодні відбувається у розгортанні двох паралельних треків.
Перший трек – це у базовій школі впровадження концепції “Освіта для життя”, в рамках якої мають переосмислюватися модельні навчальні програми і розроблятися нові методики.
Другий трек, яким МОН рухається зараз, стосується оновлення державного стандарту початкової освіти.
“Ми віримо, що оці трансформації, які започаткували, дозволять у наступному дослідженні побачити позитивний приріст у зміні методик, у ставленні учнів до освіти, і, власне, у їх спроможності самостійно виконати домашнє завдання, і зрозуміти, чому це важливо для них”, - резюмував Михайло Альохін.
Дослідження проводилося на замовлення МОН інститутом “Київська школа економіки” та Центром дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях в рамках багаторічної програми стійкості MYRP Ukraine, що фінансується глобальним фондом “Education cannot wait”.
Джерело: nus.org.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут