Перша леді закликала журналістів стати амбасадорами проекту, зазначивши, що «це стане першим кроком у формуванні нової етики спілкування».
Приєднуйтесь до нашої групи у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
Запропонований словник є найгіршою інтерпретацією репресивної політкоректності. Чому найгіршою? Бо таврує «неправильними» звичайні слова та сталі вирази, пише c4u.org.ua.
Наївний читач може заперечити, мовляв, що поганого в мові, яка нікого не ображає, але проблема власне в утопічності ідеї та явній політизації термінології. По-перше, тут не йдеться про наявність/відсутність нецензурної чи експресивної лексики, це лише питання офіційного трактування деяких соціальних явищ. По-друге, ми виходимо на шлях створення політкоректної культури з перевіркою прийнятності мови та каяттям за білий колір шкіри чи бажання мати здорову сім’ю.
По-третє, зазначені аргументи на користь певних термінів є посиланням на суб’єктивні відчуття, а не факти. У «найпрогресивніших» колах навіть плескання в долоні є тригером і неприйнятним жестом для деяких груп людей, тому можливо відчуття комфорту/дискомфорту не має бути мірилом допустимості певної поведінки?
Звернемо увагу на деякі особливо упереджені висновки авторів Довідника.
***
Слово «гомосексуаліст» визнано некоректним, адже це нібито вказує на медичні причини і має походження з радянської психіатрії. Якщо з медичними причинами все зрозуміло (ліві досі намагаються приховати і забути цей факт), то обмеження радянською психіатрією є маніпуляцією для створення репресивного образу терміну. Ні для кого не секрет, що до політизованого рішення про «нормальність» гомосексуалізму від 1990 року західна психіатрія визнавала це відхиленням від норми.
***
Правильно: «Гомосексуальна орієнтація»
Неправильно: «Нетрадиційна сексуальна орієнтація, Ненормальна сексуальна орієнтація»
У всі часи були гомосексуальні люди, зокрема є історичні свідчення гомосексуальності ще в Стародавньому світі. Тому слово «нетрадиційна» не має сенсу. По-друге, такий вислів ніби відокремлює ЛГБТ-людей і робить їх меншовартісними, як і вислів «ненормальна орієнтація». Нагадаємо, що з 1990 року гомосексуальна орієнтація офіційно визнана нормою Всесвітньою організацією охорони здоров’я.
***
Операція зі зміни статі також визнана неполіткоректною, адже людина «сама по собі не змінюється, а приводить у відповідність фізичний вигляд до свого сприйняття». Тут бачимо наочний приклад наслідків домінування так званого «гендеру» над статтю. Але варто і погодитися, що це не зміна статі, бо ампутація певних органів насправді не змінює стать.
***
Неприйнятним виявився і термін «транссексуал», бо «застарів і використовується в медичній сфері». Звичайно, в медичній, але точно не застарів. Ба більше, даній дискусії часом так не вистачає медичного контексту.
Читайте також: У парламент Німеччини вперше пройшли трансгендери
***
Є питання і до розділу про етнічні терміни. Тут можна багато дискутувати про прийнятність деяких висловів, але хочемо звернути увагу на інше. Інформаційний проект, створений державним коштом, містить наступне формулювання: «…на тлі рухів за права людини, і зокрема Black Lives Matter…» Відколи расистський комуністичний рух, що використовує насилля, став визначатися як правозахисний?
Електронний довідник трактує неправильними і деякі абсолютно нейтральні терміни: пенсіонери, люди поважного віку, бабусі й дідусі (!), ВІЛ-інфіковані, мати-одиначка, батько-одинак, наркозалежний, алкозалежний.
Наразі ліволіберали зайшли занадто далеко: спочатку вони позбавили вірного сенсу такі поняття як «демократія», «права людини», а далі рухаються до цензури незручних слів. Наприклад, французький медичний журнал задля схвалення від чергових інфокомсомольців замість «жінок» використовує термін «тіла з вагінами», щоб не образити транссексуалів.
У створенні такого словника не було б нічого дивного, коли б він публікувався як нішеві рекомендації для лівого середовища, створені за сприяння якоїсь радикальної організації, на зразок Фонду Рози Люксембург. Але ж ні, це державний проект, створений коштом платників податків.
Насторожує і акцентування на ролі журналістів у процесі виконання рекомендацій Довідника. Одним з базових принципів демократії є свобода слова і свобода преси. Коли за сприяння держави створюється перелік рекомендованих термінів (а відтак і бажаної риторики), то це не просто свідчення створення державної ідеології, але й посягання на свободу преси. Ми все це вже переживали понад 30 років тому. Шкода, що люди схильні мати коротку пам’ять.
За матеріалами c4u.org.ua
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут.