Приєднуйтесь до нашої
групи у Телеграм та Вайбер,
щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!
Про це повідомляє slovoproslovo.info з посиланням на LB.ua.
Законопроєкт зареєстрований 1 вересня 2020 року. Основний автор документу — голова «правоохоронного» комітету і член фракції «Слуга Народу» Денис Монастирський.
Депутати запропонували внести зміни до Кримінального кодексу та закону про телекомунікації в частині «удосконалення процедури проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях кіберзлочинів», посилити взаємодію правоохоронних органів і операторів телекомунікації під час проведення слідчих дій і надати органам «тимчасовий доступ до інформації, речей і документів».
Також в законопроєкті рекомендовано самим провайдерам встановлювати за власні кошти та у своїх мережах техзасоби для доступу силовиків до інформації про зв’язок, абонента, до передачі Інтернет-послуг, їх тривалості та змісту. Додатково нардепи хочуть зобов’язати операторів сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів і не розголошувати відомостей про їх проведення.
Головне, що в разі прийняття закону перелік процесуальних джерел доказів буде доповнений саме електронними. І їх зможуть використати як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До таких доказів будуть належати текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо. А також віртуальні активи, сайти, текстові, графічні, голосові повідомлення, метадані та бази даних. Передбачено навіть створення спеціальної конфіскації віртуальних активів, які були предметом кримінального злочину чи іншого «суспільно небезпечного діяння». Тому що, за оцінками авторів законопроєкту, відмивання злочинних доходів здійснюється «через неврегульованість законом віртуальних ринків».
Сама Програма РНБО «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи щодо їх нейтралізації» була прийнята ще у грудні 2016-го. У документі рекомендували Верховній Раді ухвалити закон, згідно з яким оператори та провайдери мусили зберігати необхідні дані протягом 90 днів, а в перспективі до трьох років. І щоб у кримінальних справах фігурували так звані електронні докази, знайдені слідчими.
А в лютому 2017-го на той час президент Петро Порошенко затвердив указом програму дій, спрямовану на посилення кібербезпеки в державі.
Після повторного доопрацювання парламент ухвалив закон у сфері кіберзахисту, що набув чинності 9 травня 2018 року. Водночас він не поширюється на приватні інформресурси в Інтернеті та не включає змін до кримінального кодексу про електронні докази.
Парламент знову повернувся до цієї ідеї. Законопроєкт доповнили нормою про конфіскацію віртуальних активів.
Монастирський запевнив, що законопроєкт не буде виноситися навіть у сесійну залу, «поки не пройде всі підготовчі стадії розгляду, у тому числі винесення на громадське обговорення. Тому наразі вести мову про розгляд та ухвалення законопроєкту 4004 недоречно».
Проте вже 15 вересня Рада проголосувала про внесення законопроєкту до порядку денного сесії.
Денис Монастирський вважає, що його ініціатива жодним чином не суперечить нормам Конституції про базові права та свободи.
«Мова не йде про зміну процедури доступу до інформації̈. Рішення суду про доступ до приватної інформації̈ особи ніхто не відміняє... Щодо змін до статті 39 Закону України «Про телекомунікації», то вони розширюють лише правове поле отримання інформації на підставі ухвали суду, — заявив він. — У чинній редакції цієї статті згадується лише про оперативно-розшукові заходи, що не відповідає сучасним реаліям роботи правоохоронних органів і чинному законодавству України, тому що із прийняттям нової редакції Кримінального процесуального кодексу України, окрім оперативно-розшукових заходів, правоохоронні органи здійснюють негласні слідчі (розшукові) дії та тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться в операторів і провайдерів телекомунікацій».
Нардеп групи «Довіра» Володимир Арешонков у спілкуванні з LB.ua сказав: «Думаю, що профільним комітетом — Комітетом з питань правоохоронної діяльності, у складі якого працюю і я, — він буде підготовлений до кінця вересня. Відповідно, якщо Верховна Рада буде працювати далі в нормальному режими, то існує велика ймовірність прийняття його в першому читанні вже до кінця жовтня цього року».
Парламентар також вважає, що ініціатива жодним чином не суперечить Основному закону. «Головна мета цього законопроєкту — це поява у кримінальному процесі України такого поняття, як «електронний доказ», оскільки раніше такої процесуальної категорії Кримінальний процесуальний кодекс України взагалі не містив», — доповнив Арешонков.
У той самий час Арешонков визнає, що окремі статті однозначно будуть критикувати. Передусім про надання «інформації в електронній (цифровій) формі» під час відповідних дій правоохоронців. Але порушень базових прав людини Арешонков тут не бачить. Бо доступ до інформації в електронній (цифровій) формі, так само як і до речей, і документів, буде здійснюватися виключно на підставі ухвали слідчого чи суду.
Щодо запровадження спеціальної конфіскації віртуальних активів, то сама по собі спеціальна конфіскація грошей, цінностей та іншого майна запроваджена в Україні ще у 2013 році на виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму. Разом із тим, до жодної з названих категорій в класичному їх розумінні віртуальні активи віднести досі не можна.
Нардеп фракції «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко назвав законопроєкт №4004 помилкою, яка під прикриттям боротьби з кіберзлочинністю легалізую стеження за будь-ким у мережі.
Очільниця «Голосу» Кіра Рудик, яка прийшла в парламент з ІТ-індустрії і зараз є першої заступницею голови комітету ВРУ з питань цифрової трансформації, також наголосила, що «такий намір правоохоронців отримати прихований доступ до вмісту смартфона будь-якого українця — дуже сумнівна ідея».
«Люди в погонах в Україні торгують кримінальними справами і кришують нелегальні бізнеси, а тепер хочуть отримати доступ до ще одного ресурсу — інформації про приватне життя кожного українця. Очевидно, поки правоохоронні органи не очищені від корупції, надавати їм розширений доступ до особистих даних громадян, м’яко кажучи, недоцільно», — заявила Кіра Рудик.
Що думають юристи щодо цього законопроєкту? Сергій Смірнов, партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko: «Закон не роз’яснює процедуру вилучення, повернення та зберігання віртуальних активів».
Сергій Войченко, голова адвокатського об’єднання «Войченко і Дульський»: «Закон — непогана ідея, але в українських реаліях може використовуватися проти політичних ворогів».
Софія Бруцяк, молодший юрист ETERNA LAW: «Закон може створити базу для зловживань і недотримання гарантій у сфері прав людини».
Джерело: slovoproslovo.info
Всеукраїнський Собор — це об’єднання релігійних та громадських організацій, а також усіх небайдужих громадян навколо християнського шляху розвитку української держави.
Підписуйтесь на нас у Телеграм, Вайбер, Фейсбук та Інстаграм, щоб першими знати важливі та актуальні для християн новини!