Виховання дітей, які безумовно слухаються і дотримуються всіх правил, видається фантазією. Однак такі сім’ї справді існують.
Як пише The Time of India, для цього не треба підкуповувати дітей новими гаджетами чи, навпаки, виховувати в тотальній строгості, достатньо керувати, а не контролювати, передає OBOZ.UA. Видання пропонує кілька батьківських прийомів, які справді працюють.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Чіткі послідовні межі
Діти не вміють читати думки – їм потрібна структура. Батьки встановлюють правила та дотримуються їх. Чи то час сну, чи час перед екраном, чи будь-які інші правила – головне, не порушувати обмеження, які самі озвучили.
Моделювання бажаної поведінки
Діти копіюють поведінку дорослих. Тому, якщо батьки хочуть поваги до себе, вони будуть поважати своїх дітей. Коли діти бачать, як дорослі слухають, як розмовляють, вміють контролювати ситуацію і зберігати спокій, вони повторюють цю поведінку у своєму повсякденному житті.
Виконання дій з наслідками без криків
Замість порожніх погроз чи емоційних спалахів, такі батьки дотримуються логічних наслідків. Головне – спокійні, передбачувані реакції, а не покарання через гнів чи почуття провини.
Менше слів, більше дій
Замість того, щоб довго пояснювати та нав’язувати свою думку, батьки озвучують свої вказівки й очікують їх виконання. Фраза "почисти зуби зараз" діє краще, ніж тривала лекція про потребу в гігієні. Менші слів – менше простору для суперечок.
Пріоритет зв’язку над контролем
Дитина, яка відчуває себе почутою, буде чути, а отже слухатись у відповідь. В цих сім’ях присутній емоційний зв’язок, який завжди в пріоритеті. Це тиха суперсила, що стоїть за щоденною слухняністю.
Вибір у певних межах
Замість фрази "Зроби це зараз", краще запропонувати вибір: "Ти хочеш зробити зараз, чи спочатку поїси?". Надання дітям можливості вибору зменшує їхнє бажання сперечатися і виборювати власну думку. Водночас батьки продовжують керувати ситуацією.
Страх і повага – це не одне й те саме
Діти слухаються не тому, що бояться, а тому, що поважають. Батьки уникають залякування та шантажу і зосереджуються на взаємній повазі. Діти слухаються не через те, що бояться наслідків, а тому, що для них це нормально.
Підтримка, навіть якщо дитина помилилась
Дитині потрібно відчувати підтримку дорослих не лише тоді, коли вона досягає хороших результатів, а і тоді, коли помиляється. Такі батьки не присоромлюють дитину за поразку, вони підтримують і разом шукають розв'язання проблеми. Слухняність стає процесом розвитку, а не джерелом страху та збентеження.
Джерело: OBOZ.UA
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут