Управління старожитностей Ізраїлю повідомило в жовтні, що під час археологічних розкопок поблизу Храмової гори в Старому місті Єрусалима було виявлено ассирійський клинописний напис віком близько 2700 років. Це перше письмове свідчення про зв'язки між Ассирійською імперією та Юдейським царством, виявлене в місті. Подібний артефакт був знайдений у минулому в Самарії, столиці північного царства Ізраїлю.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це розповідає просвітницький проєкт Біблійна археологія з посиланням на The Times of Israel та Haaretz.
Артефакт знайшли in situ (лат. — на місці, у власному середовищі), у ґрунті, видобутому під час розкопок в Археологічному парку Девідсона поруч із Західною стіною, проведених Управлінням старожитностей Ізраїлю у співпраці з Фондом Міста Давида.
«Я перебирала землю і раптом помітила черепок із дивним оздобленням. Уважно його розглянувши, я зрозуміла, що він клинописний, але це здавалося абсолютно неправдоподібним», — сказав Морія Коен, яка працює в Археологічному центрі в Емек-Цурімі та знайшла артефакт.
Напис викарбуваний на фрагменті кераміки розміром 2,5 сантиметра. Слова написані клинописом аккадською мовою. Науковий аналіз глини підтвердив, що вона походить з регіону басейну Тигру, де розташовано кілька ассирійських центрів.
ЦАРСЬКЕ ЛИСТУВАННЯ
На думку експертів, які вивчали напис, він ймовірно, був податковим повідомленням від ассирійського імператора юдейському царю, що перегукується з біблійним описом того, як могутня імперія перетворила Юдею на васальне царство після знищення сусіднього Ізраїльського царства.
«Артефакт, ймовірно, є фрагментом булли, царської печатки з тисненням, яка слугувала коротким викладом змісту [документа], який вона запечатувала, — сказав доктор Пітер Зільберг з Бар-Іланcького університету, ассиріолог, який вивчав артефакт. — Багато з цих печаток з тисненням запечатували офіційні документи або листи, адресовані дуже важливим людям».
Експерти датували артефакт періодом між кінцем VIII століття та серединою VII століття до нашої ери, ґрунтуючись на стилістичних та лінгвістичних міркуваннях. Ця знахідка є першим прямим доказом листування між Ассирійською імперією та васальним Юдейським царством у Єрусалимі, роблять висновок археологи.
«Це був період смути, — сказав Зільберг. — У нас є повстання Єзекії прямо проти [ассирійського царя] Санхеріва. [Єзекія] затримував сплату податків на певний період, що спонукало Санхеріва піти на Єрусалим».
Військова кампанія та її фінансові результати описані як у Біблії, так і в ассирійських джерелах. У 2 Царів 18:13-14 читаємо: “А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх. І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: Згрішив я! Відійди від мене, а що накладеш на мене, понесу. І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота”.
Військова кампанія та непомірна данина, накладена на Юдею, також були записані на призмах Сеннаххеріва — глиняних циліндрах з детальним описом діянь царя.
«На жаль, фрагмент не містить точного року напису, оскільки частина, яка мала б його містити, відламалася, — сказав Пітер Зільберг. Він зазначив, що подібні інциденти могли траплятися й в інші часи, за наступників Єзекії. — Однак [напис] перегукується з біблійною історією про затримку сплати податків ассирійцям, і це справді важливо».
«Це чудове доповнення до історії відносин між Юдеєю та Ассирією, — додав він. — З документів, знайдених в Ассирії, ми вже знали, що при дворі ассирійського царя були юдейські посланці, а також юдейські мандрівники чи купці, які вели бізнес в Ассирії. Тепер у нас вперше є докази з Єрусалиму, а не з Ассирії».
Зільберг висловив сподівання, що археологи зможуть знайти ще один фрагмент напису в майбутньому. Він додав, що цей артефакт ототожнюють з «іншими дивовижними знахідками, які незабаром будуть опубліковані».
ЩО САМЕ ТАМ НАПИСАНО?
Напис розшифрували Філіп Вукосавович та Анат Коен-Вайнбергер з Управління старожитностей Ізраїлю разом з Пітером Зільбергом. На ассирійських печатках такого типу верхня частина має вказувати адресата, але тут, на жаль, ця частина відсутня. Ймовірно, адресатом був відповідний васальний цар Юдеї. Нижня частина має детальніше описувати зміст, пояснює Зільберштейн.
Артефакт зламаний, але ось що можна сказати. Виходячи з ассирійських печаток, подібних до тих, що були знайдені в інших місцях, наприклад, у Ніневії, повелителі правдоподібно скаржилися на несвоєчасне отримання податків.
На черепку вказано дату — перший день місяця ав. Пітер Зільберг пояснив, що в той час народи Близького Сходу, включаючи юдеїв та ізраїльтян, використовували месопотамський календар. «Календар, який використовують євреї сьогодні, майже ідентичний месопотамському календарю», — зазначив він. На жаль, частина із зазначенням року, якщо вона була написана на черепку, відсутня.
Підставою для підозр у тому, що юдейський режим зайшов у тупик, є слово «затримка», яке зустрічається у фрагменті. У тексті також вказується конкретний колісничий — «той, хто тримає віжки», який привіз листа до Єрусалиму.
Ассиріологи пояснюють, що особа, яка тримає віжки, насправді вказує на високопоставлену особу, відповідальну за передачу офіційних повідомлень від імені царського дому. Такі фігури відомі з архівів ассирійської адміністрації.
«Хоча ми не можемо визначити передумову цієї вимоги, чи виникла вона через суто технічну затримку, чи була зроблена як навмисний крок з політичним значенням, сама наявність такого офіційного звернення, очевидно, свідчить про певну напругу між Юдеєю та імперським урядом», — йдеться у заяві дослідників.
ХТО Ж НЕ СПЛАЧУВАВ ДАНИНУ?
Якщо вчені мають рацію, тоді хто ж саме не платив данину? Ассирійське панування охоплювало часи правління трьох царів Юдеї — Єзекії, Манасії та Йосії, і ми знаємо, що Єзекія наважився повстати проти могутньої імперії.
Біблія ностальгує за Єзекією через його зусилля викорінити язичництво — робити те, що було «правильним в очах Господа», та повстати проти Ассирії, хоча його повстання данину невдало. Вважається, що в рамках повстання Єзекія перестав платити податки: «І був Господь із ним, у всьому, куди він ходив, він мав поводження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому» (2 Царів 18:7). Після повної невдачі у своєму прагненні до свободи, повернення данини відновилися.
Ця ассирійська печатка, можливо, була листом з перехідного періоду між царюванням двох правителів Юдеї. Ми не можемо бути впевнені, що Єзекія (чию печатку було знайдено in situ в Єрусалимі в 2016 році) був адресатом ймовірного докору. На запитання, чи мала Юдея звичку сплачувати податки із запізненням, Зільберштейн відповідає, що навпаки — стосунки між юдейськими царями та Ассирією були добрими. Можливо, відправка податків до Ассирії з якоїсь причини технічно затрималася. Вона додає, що клинопис, знайдений у Ніневії, описує податки з Юдеї.
ДОСЛІДЖУЮЧИ ІСТОРІЮ ЄРУСАЛИМУ
Напис був виявлений співробітником «Археологічного досвіду» в Національному парку Емек Цурім, куди ґрунт з різних археологічних розкопок привозиться для просіювання в рамках спільного проєкту Управління природи та парків Ізраїлю та Фонду міста Давида (поруч також розташований проєкт просіювання на Храмовій горі).
Землю було викопано з краю центрального дренажного каналу Єрусалима, який датується приблизно віком 2000 років.
«Наші розкопки зосереджені на дренажному каналі періоду Другого Храму, але в його кінці ми виявили ділянку, де дренаж пізнішого періоду не зберігся, і ми знайшли вражаючу споруду періоду Першого Храму, — розповіла керівник розкопок доктор Аяла Зільберштейн. — Цей особливий напис походить звідти».
За її словами, це відкриття вказує на те, що споруда на схилі пагорба на захід від Храму служила адміністративним центром, про що свідчать інші печатки, виявлені у залишках будівлі та досі не оприлюднені.
«Ми знали, що ця масивна будівля належить до кінця періоду Першого Храму [VIII-VII століття до н. е.], виходячи з її архітектури, але, досліджуючи ґрунт, ми знаходимо все більше і більше доказів адміністративної діяльності на високому рівні, яку здійснювали люди, пов’язані з двором і царем, — сказала вона. — Цей напис доводить, що ми говоримо про дуже важливе місце».
Дослідники також проаналізували мінералогічні характеристики глини, щоб визначити її походження. «Цей матеріал зовсім відрізняється від місцевої сировини, яка зазвичай використовується для виготовлення кераміки, булл та глиняних документів у Єрусалимі та південному Леванті», — заявила доктор Анат Коен-Вайнбергер з Управління старожитностей Ізраїлю, маючи на увазі регіон сучасного Ізраїлю, Західного берега та Йорданії.
«Мінеральний склад булли загалом відповідає геології регіону басейну Тигру, де розташовувалися центральні міста Ассирійського царства, такі як Ніневія, Ашшур або Німруд/Калху, — додала вона. — Хімічний аналіз складу булли наразі проводиться у співпраці з доктором Єгудіт Харлаван з Геологічної служби Ізраїлю, щоб точно визначити її походження».
Пітер Зільберг наголосив на важливості співпраці між кількома вченими та різними галузями для вилучення такої важливої інформації з такого маленького шматочка глини.
«У нас є зв’язок між археологією, історією та наукою, — сказав він. — Цей артефакт дуже й дуже важливий для зв’язку історії Землі Ізраїлю з Біблією та історією стародавнього Близького Сходу в цілому. Для мене як історика це свого роду ліхтарик у тумані історії. Є так багато чого, чого ми не знаємо, а потім з’являються ці написи та проливають світло на дуже конкретну тему. Це дуже захопливо».
Дослідники роблять висновок: «Цей невеликий фрагмент має величезне значення. Він відкриває вікно в дипломатичні та адміністративні відносини між Юдеєю та Ассирією, надаючи перший в історії доказ офіційного спілкування між Єрусалимом та наймогутнішою імперією свого часу».
Джерело: Біблійна археологія
За матеріалами The Times of Israel та Haaretz
Фото Eliyahu Yannai / City of David Foundation, Emil Aladjem, Yoli Schwartz, Shai Halevi / Israel Antiquities Authority, Uriah Tadmor
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут