Проєкт ЮНЕСКО разом із Voluntas за підтримки Японії об’єднав понад 100 підлітків із різних регіонів, аби дізнатися, які сенси мають найбільше значення для української молоді.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Голова Представництва ЮНЕСКО в Україні Кьяра Дезі Бардескі під час свого виступу на презентації наголосила на глобальному масштабі проєкту. За її словами, мережа досліджень об’єднує більш ніж 12 тисяч освітніх інституцій та більше ніж 108 країн по всьому світу. “Це унікальна платформа, яка сприяє міжнародній кооперації та просуває цінності ЮНЕСКО – мир, права людини та стійкий розвиток в Україні”, – наголосила голова представництва, пише nus.org.ua.
Як розповіла медіа “Нова українська школа” спеціалістка з освіти, психічного здоров’я та психосоціальної підтримки Представництва ЮНЕСКО в Україні Альона Попова, впродовж останніх двох років організація співпрацювала з учителями та психологами. Педагоги неодноразово зауважували, що підлітки не йдуть на контакт з учителями та не довіряють шкільним психологам. Тому постало завдання дослідити, як молодь знаходить сенс свого життя та долає виклики, що пов’язані з благополуччям, з якими стикаються молоді люди в умовах війни.
“Ми вирішили, що є приклад того, як у світі проводили дослідження щодо індексу осмисленості молоді, який розкриває глибше поняття того, як розуміють сенс життя саме молоді люди”, – пояснює пані Попова. За її словами, було важливо, аби дослідження проводили саме підлітки, щоби вони змогли викликати довіру у своїх однолітків. Вона зауважує, що цінність цього дослідження саме у тому, що воно “проводилось молодими людьми серед молодих людей”.
За словами пані Попової, 68 молодих людей, які пройшли у вересні навчання, повернувшись у школи, підготували свої команди. Ці команди проводили опитування як у своїх школах, так і в найближчих. Загалом працювало 130 учнів та опитано більше 23 тисяч школярів.
У першу чергу дослідників цікавив індекс осмисленості – це показник, який формувався з декількох складових – фізичне та когнітивне залучення, турбота про себе, соціальна взаємодія та ціль. Дослідження показало, що рівень осмисленості школярів України становить 7,3 бали з 10 і є нижчий, аніж у Кенії, Індії, Перу, Норвегії та інших країнах, де вже проводилось подібне дослідження.
Однак українська молодь продемонструвала високий рівень соціальної взаємодії. 95% молоді стверджували, що мають людей, які про них піклуються. Тим не менш, психічному здоров’ю увагу приділяють лише 50% опитаних школярів. Особливо це стосується незахищених верств населення – уразливих груп, учнів з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб. Вони, як правило, менше схильні звертатися за допомогою.
Крім того, учні стикаються з труднощами у спілкуванні з батьками, але при цьому потребують менторства та орієнтирів щодо свого майбутнього.
До обговорення проблем психологічної стійкості підлітків також долучилася Генеральна директорка директорату міжнародної співпраці Міністерства освіти та науки України Альбіна Цятковська. За її словами, Міносвіти долучається до підтримки молоді, збільшуючи кількість практичних психологів у закладах освіти та проводить навчання для підготовки фахівців. “Вже 209200 освітян успішно опанували навички психологічної підтримки, з них 73400 завершили курс підвищення кваліфікації “Перша психологічна допомога під час війни”, – наголосила пані Цятковська.
За даними представниці Міносвіти, цьогоріч у школах працювало приблизно 20400 психологів, що покриває 83% від потреби.
Підсумовуючи результати дослідження, пані Попова розповіла медіа “НУШ”, що продовженням цього дослідження є проєктно-орієнтоване навчання в середній та старшій школі. “Ми хочемо як ЮНЕСКО – надати додаткові знання з проєктного менеджменту, тайм-менеджменту, психічного здоров’я, а також активної участі у прийнятті рішень, щоб діти активно долучалися до створення ініціатив у себе на місцях”, – поділилася подробицями пані Попова.
Джерело: nus.org.ua
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут