Удар по святині — свідомий вибір ворога
Використання високоточних КАБів свідчить про одне: російські пілоти чітко бачили свою ціль. Будівля баптистської церкви, яка десятиліттями була осередком миру, молитви та соціальної допомоги, перетворилася на руїни за лічені секунди.
«Це навмисний акт зла — цілеспрямований удар на мирних жителів та святе місце, куди люди приходять шукати Бога та миру», — наголосив Ігор Бандура, заступник голови ВСЦ ЄХБ.
На момент атаки в приміщенні перебували люди, які займалися відновленням та служінням. Один із вірян загинув на місці, ще вісім людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.
Свідчення з епіцентру: «Нас засипало меблями»
-
Руйнування: Будівлю фактично знищено, пошкоджено навколишні магазини та житлові будинки.

-
Дії рятувальників: Попри загрозу повторних ударів, люди намагалися вимкнути комунікації, щоб запобігти пожежі, та вибиралися крізь густу хмару пилу.

Системне нищення віри
Атака на «Дім Євангелія» — це не випадковість. Це частина стратегічного плану РФ із нищення української ідентичності та свободи віросповідання. За роки повномасштабного вторгнення агресор пошкодив майже 700 храмів та молитовних будинків, понад 200 з яких стерті з лиця землі.
Церква в Запоріжжі стала черговим номером у довгому списку воєнних злочинів. Росія демонструє, що для неї немає нічого святого: ані дитячих ліжок (цього ж дня у Києві загинула дитина), ані місць поклоніння Господу.
Реакція влади та міжнародної спільноти
Президент України Володимир Зеленський, коментуючи масовану атаку 16 квітня (під час якої ворог випустив майже 700 дронів та десятки ракет), підкреслив: жодної нормалізації відносин із такою Росією бути не може.
Запорізька ОВА кваліфікує удар по церкві як цілеспрямований терор. Наразі правоохоронці документують наслідки для міжнародних трибуналів.
«Бог — наш притулок, навіть посеред завалів», — кажуть віряни, розбираючи уламки своєї церкви. Але світ має пам'ятати: цей притулок намагалися знищити навмисно. Кожна скинута бомба на дім молитви — це вирок моральній деградації окупанта, який воює не з армією, а з самим духом українського народу.


