Для християнських церков особливого значення набуває питання, як майбутні законодавчі зміни співвідноситимуться з конституційними гарантіями свободи совісті, релігійних переконань і правовим регулюванням шлюбу та сім’ї.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Відповідний указ Президента України №1038/2026 датований 12 жовтня 2026 року.
Як повідомляє slovoproslovo.info з посиланням на президентський сайт, документ оприлюднили 15 жовтня.
Нова стратегія визначає довгострокові пріоритети державної політики у сфері прав людини. Вона також пов’язана з виконанням Україною зобов’язань у процесі європейської інтеграції.
Що передбачає стратегія щодо ЛГБТІК+
Одним із положень документа, які потребують особливої уваги з боку релігійних спільнот, є операційна ціль №14.
Вона має назву «Запобігання та протидія дискримінації, мові ворожнечі і кримінальним правопорушенням з мотивів нетерпимості, дотримання прав ЛГБТІК+».
За інформацією адвоката Дмитра Фіцика, стратегія також передбачає вдосконалення законодавства з питань сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, гендерного самовираження та статевих характеристик.
Таким чином, питання прав ЛГБТІК+ виокремлено як один із напрямів державної політики, реалізація якого може передбачати подальші законодавчі та адміністративні рішення.
Водночас важливо розмежовувати стратегічні наміри держави та конкретні правові норми. Саме затвердження стратегії ще не означає ухвалення законів, які змінюють визначення шлюбу або запроваджують нові обмеження для релігійних громад.
Чи означає указ легалізацію одностатевих шлюбів
Ні. Указ №1038/2026 сам по собі не легалізує одностатеві шлюби та не змінює чинного визначення шлюбу в українському законодавстві.
Стаття 51 Конституції України встановлює, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Для багатьох християнських церков це питання має не лише юридичне, а й принципове світоглядне значення. Традиційне християнське розуміння шлюбу ґрунтується на біблійному вченні про союз чоловіка та жінки.
Водночас із самого тексту стратегії, наведеного в повідомленні, не випливає, що держава вже ухвалила рішення про зміну конституційного визначення шлюбу.
Тому твердження про нібито здійснену легалізацію одностатевих шлюбів на підставі цього указу було б передчасним.
Свобода віросповідання та слова: де проходитиме межа
Окремої уваги заслуговують положення стратегії, пов’язані з протидією дискримінації та мові ворожнечі.
Для християнських церков важливо, щоб майбутні правові механізми не призвели до необґрунтованого обмеження права відкрито викладати біблійне вчення про людину, шлюб, сім’ю та моральність.
Конституція України гарантує свободу світогляду і віросповідання, а також право на свободу думки та слова.
Водночас ці свободи співіснують із принципом рівності людей перед законом та необхідністю захисту від насильства й незаконної дискримінації.
Саме тому ключовим питанням стане зміст майбутніх законодавчих ініціатив: чи будуть вони достатньо чітко розмежовувати заклики до насильства, переслідування та дискримінації — і мирне висловлення релігійних або моральних переконань.
Право християнина дотримуватися біблійного вчення про шлюб не повинно автоматично ототожнюватися з ворожістю до людей, які мають інші погляди чи спосіб життя.
Так само захист релігійної свободи не може бути виправданням насильства, погроз або протиправного обмеження прав інших людей.
Євроінтеграція та зміни українського законодавства
Затвердження нової стратегії пов’язане з курсом України на вступ до Європейського Союзу.
У документі зазначається, що її реалізація сприятиме виконанню зобов’язань у межах переговорного процесу щодо членства в ЄС.
Зокрема, йдеться про Дорожню карту з питань верховенства права, схвалену Кабінетом Міністрів 14 травня 2025 року, та врахування проміжних показників, визначених у спільній позиції Європейського Союзу від 12 червня 2026 року.
Водночас європейська інтеграція охоплює широкий спектр питань: верховенство права, незалежність правосуддя, недискримінацію, захист основоположних свобод і виконання міжнародних зобов’язань.
Тому оцінювати вплив нової стратегії на діяльність церков потрібно за конкретними нормативними актами, які ухвалюватимуться для її реалізації.
Кабмін має підготувати план реалізації стратегії
Наступним етапом стане розроблення урядового плану заходів на 2027–2029 роки.
Відповідно до наведених положень указу, Кабінет Міністрів повинен затвердити його протягом шести місяців.
Саме цей план має конкретизувати, які заходи здійснюватимуть державні органи, хто відповідатиме за їх виконання та які законодавчі зміни можуть знадобитися.
Адвокат Дмитро Фіцик звертає увагу на необхідність стежити за тим, які правові механізми буде запропоновано та де проходитиме межа між захистом від дискримінації і свободою слова, совісті та релігійних переконань.
Це питання потребуватиме суспільного обговорення, зокрема за участю церков, правозахисних організацій, юристів і представників державної влади.
Нова стратегія порушує питання, які виходять за межі суто адміністративної державної політики та стосуються фундаментальних світоглядних переконань.
Для християнських громад важливо зберігати можливість вільно проповідувати біблійне вчення, виховувати дітей відповідно до релігійних переконань і здійснювати свою діяльність без неправомірного втручання держави.
Захист від насильства та незаконної дискримінації має поширюватися на всіх громадян. Проте законодавче забезпечення такого захисту повинно враховувати й свободу совісті, слова та релігійної діяльності.
Отже, головне питання після затвердження Національної стратегії у сфері прав людини полягає не в тому, чи змінив указ законодавче визначення шлюбу, — цього не відбулося, — а в тому, які саме нормативні зміни запропонує уряд і як вони забезпечуватимуть баланс між захистом від дискримінації та конституційними свободами громадян.
Джерело: slovoproslovo.info
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут