Барельєфи виявила американсько-іракська археологічна місія, про що йдеться у заяві, опублікованій Управлінням спадщини та старожитностей Іраку.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Про це розповідає Біблійна археологія з посиланням на Al Araby, Ancient Origins.
Унікальні знахідки
Барельєфи датуються періодом правління ассирійського царя Санхеріва (Сеннахеріба), тобто періодом між 704 і 681 роками до нашої ери.
Ці барельєфи з витонченим різьбленням виконані зі значним деталюванням. Серед виявлених різьблень зображено ассирійських воїнів, які натягують тятиву лука, щоб випустити стрілу, а також пальми, виноградні лози, гранат і фігові дерева.
Різьблення дає розуміння важливого аспекту ассирійської тактики війни, яка допомогла їм зберегти свою владу протягом багатьох десятиліть від Перської затоки до Середземного моря. Стародавні ассирійські армії були «найбільшими, які коли-небудь бачив світ», і це було здебільшого завдяки силі їхніх лучників. Ремесло стрільби з лука було настільки шанованим, що царів часто зображували зі зброєю в руках.
Поруч із лучниками стародавні майстри зобразили виноградні лози та пальму, яка була священною рослиною для ассирійських царів.
Голова місії з охорони спадщини та старожитностей Ніневії Фадель Мухаммад Хадер сказав, що різьблені кам'яні реліквії колись прикрашали царський палац Санхеріва, і пізніше їх перенесли до воріт. Онук царя використав їх, щоби відновити ворота та додати інші частини до кімнати варти.
Вчений додав, що барельєфи були частково поховані під ґрунтом, і що ділянки барельєфів, які були під ним, збереглися, а все, що було над землею, «було стерто протягом століть». Ці артефакти є «єдиними фрагментами, знайденими в дещо недоторканому вигляді, і вони зберегли свою археологічну форму з того часу до цього періоду».
Велична Ассирія
Ассирійська цивілізація виникла близько 4500 років тому, і в якийсь момент поширилася від Середземномор'я до Ірану. Їхні стародавні поховані міста, палаци та храми, наповнені монументальним мистецтвом, розкидані по території сучасного північного Іраку та деяких сусідніх країн.
Тисячі артефактів виставлені в Національних музеях Іраку, а також в інших країнах світу. Багато з них продаються на аукціонах.
Цар Санхерів (ассирійською Сін-аххе-еріба буквально «[бог Місяця] Сін відшкодував [смерть] братів») був сином Саргона II. Після серії легендарних військових перемог у цьому регіоні Санхерів зробив Ніневію столицею та дуже розширив це місто. Він побудував новий грандіозний палац і звів потужні внутрішні та зовнішні міські стіни, які стоять і сьогодні.
В Біблії згадки про Санхеріва пов’язані із облогою Єрусалима: “А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхерів, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста, та й захопив їх” (4 Царів 18:13, див. також 2 Хронік 32, Ісаї 36-37).
Ворота водоносів
Ворота Аль-Маска є одними з 15 воріт, встановлених біля майже 12-кілометрової стіни з каменю та глинобитної цегли. Одні з найбільших у Ніневії, ці ворота були символом величі та могутності міста. Вважається, що через ці «Ворота водоносів» проводили худобу до сусідньої річки Тигр, в тому числі і для доставки води до міста.
Ворота, виявлені в 1968 та реконструйовані в 1970-х роках іракськими археологами, ведуть у великий зал через коридор. У 2016 році їх зруйнували бульдозерами терористи ІДІЛ під час їхнього контролю над Мосулом. Зараз після руйнувань ворота відновлює група археологів з Американського університету Пенсільванії та їхні іракські колеги за фінансування Міжнародної коаліції із захисту спадщини в зонах конфлікту (Алеф).
Після завершення проекту реставрації ці нові барельєфи стануть частиною нового освітнього центру, присвяченого історії Ніневії.
Ніневія в Біблії
У Біблії Ніневія вперше згадується в книзі Буття: «Куш же породив Німрода, він розпочав на землі велетнів. Він був дужий мисливець перед Господнім лицем. Тому то говориться: Як Німрод, дужий мисливець перед Господнім лицем. А початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар. З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір, і Калах, і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом, він оте місто велике» (Буття 10:8-12).
Ніневія була процвітаючою столицею Ассирійської імперії і домом її царя Санхеріва під час правління царя Єзекії і за життя юдейського пророка Ісаї. Ніневія також була місцем, де Санхерів помер від рук своїх двох синів, які потім втекли до васальної землі Урарту: “А Санхерів, асирійський цар, рушив та й пішов, і вернувся, й осівся в Ніневії. І сталося, коли він молився в домі Нісроха, свого бога, то сини його Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю Арарат... А замість нього зацарював син його Есар-Хаддон” (Ісаї 37:37-38).
Книга пророка Наума майже виключно присвячена пророчим викриттям Ніневії. Передвіщено її загибель і повне спустошення: “І накаже на тебе, Ашшуре, Господь: Більш не буде вже сіятися з твого ймення! З дому бога твого Я боввана та ідола витну, зроблю тобі гроба із них, бо ти став легковажений” (Наума 1:14). Її кінець був дивним, раптовим і трагічним (Наума 2:6-11). Згідно з Біблією, це було діяння Бога, Його вирок над гордістю Ассирії (Ісаї 10:5-19). На виконання пророцтва Бог спустошив це місце.
Пророк Софонія також передрік її знищення разом із падінням імперії, столицею якої вона була: “І на північ простягне Він руку Свою, та й погубить Ашшура, і Ніневію учинить спустошенням, суходолом, мов ту пустелю. І будуть лежати серед неї стада, усяка польова звірина, і пелікан, і їжак будуть ночувати на мистецьких прикрасах її, сова буде кричати в вікні, на порозі ворона, бо віддерто кедрину його. Оце оте радісне місто, що безпечно живе, що говорить у серці своєму: Я, і немає вже більше нікого! Як стало воно опустошенням, леговищем для звірини! Кожен, хто буде проходить повз нього, засвище, своєю рукою махне!” (Софонії 2:13-15).
Книга Йони, дія якої відбувається у дні Ассирійської імперії, описує Ніневію як надзвичайно велике місто на три дні шляху в ширину, населення якого на той час становило понад 120 тисяч: “І Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом. А Ніневія була місто велике-превелике, на три дні ходи”; "А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?” (Йони 3:3, 4:11).
Книга Йони зображує Ніневію як нечестиве місто, гідне знищення. Бог послав Йону проповідувати ніневітянам про їхнє майбутнє знищення, і у відповідь вони постилися і покаялися. У результаті Бог пощадив місто. Коли Йона протестував проти цього, Всевишній зазначив, що Він проявляє милосердя до людей, які не знають різниці між добром і злом (Йони 4).
Покаяння Ніневії та порятунок від зла можна знайти не лише в Єврейській Біблії (Танаху), також відомій як Старий Завіт, а й у Новому Завіті: “Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!” (Матвія 12:41, Луки 11:32).
Сумна історія розкішної Ніневії була передбачена Святим Письмом, і сьогоднішні археологічні знахідки не лише свідчать про її велич, але й падіння, підтверджуючи біблійні пророцтва.
Джерело: Біблійна археологія
За матеріалами Al Araby), Ancient Origins, The National, Вікіпедія
Фото Zayd Al-Obaidi/AFP
Перегляньте цікаві новини:
Більше рубрик та новин тут