З кожним масованим обстрілом ризик нових масштабних блекаутів для українців в усіх регіонах країни зростає. Якщо врахувати, що Росія вже пошкодила цього року практично всі українські ТЕС і значну частину ГЕС, про що заявив президент України Володимир Зеленський, то, ймовірно, на всіх в країні чекає складна зима. Якщо український споживач може підготуватися до блекаутів, виходячи з власних можливостей і потреб, то бізнес має забезпечити себе резервними джерелами живлення, щоб вижити взимку та зберегти робочі місця, пише Фокус.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Бізнес і електропостачання: як вижити за умови відключень
Як зазначив експерт з ЖКГ, тарифів та питань комунального господарства, засновник громадського об'єднання "Союз споживачів комунальних послуг" Олег Попенко, в ситуації відсутності в державі енергоощадних або енергозабезпечуючих програм підтримки для бізнесу підприємства можуть розраховувати лише самі на себе.
"Ті програми для населення або для ОСББ в Україні фактично також не працюють. Тому ситуація з підтримкою бізнесу вкрай складна. А так, в принципі, за наявності грошей, можливостей, якщо бізнес не перебуває в зоні обстрілів, на прифронтовій території, то може за гроші реалізувати будь-які власні забаганки. Передусім, забезпечити себе резервними джерелами живлення. Це головне, шо потрібно зробити. У разі відключення електроенергії, регіональних тимчасових блекаутів, потрібно забезпечити себе резервними джерелами тепла для забезпечення мінімальних комунальних послуг", — сказав у коментарів Фокусу Олег Попенко.
Зазначимо, що найважливішими зараз є потужна техніка — системи з використанням інвесторів та акумуляторів, що накопичують енергію, а також генератори. Проте ціна питання має значення. Якщо невеличкій перукарні підійде малопотужний генератор, то ОСББ (будинок 25 поверхів на 200 квартир) або підприємству потрібні більш масштабні рішення, як СЕС, вартість якої може становити 2-8 млн грн та більше.
"Навіть за уявної ситуації відсутності ударів, усе одно потрібно доводити до ладу вже пошкоджені об’єкти. Так, турбіну для електростанції не можна просто купити, як павербанк. Тому для її ремонту чи заміни Україна або просить надати об’єкт із законсервованих електростанцій дружніх країн, або закуповує за окремим замовленням, що вимагає дуже багато часу", — зазначає директор із досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович.
За його словами, ті компанії, які почали розвиток власних генеруючих потужностей, ще навесні і влітку 2024-го, фактично зараз підходять до запуску цього обладнання.
"Є такий інструмент, як невідключення чи не застосування графіків відключень, якщо підприємство імпортує або виробляє самостійно від 80% власного споживання. Це та річ, яка створює стимули для того, щоб імпортувати, або заохочує бізнес розглядати встановлення власної генерації. На додачу до цього в Україні працює програма кредитування "5-7-9%" — вона Кабміном була поширена на ті бізнеси, які хочуть встановити власну генерацію. Ми бачимо, що вже є позитивна динаміка зі звернень для таких кредитів і їхнього схвалення. Але разом з тим, схвалення кредиту не означає реалізацію цього проєкту. Адже потрібно закупити відповідне обладнання, встановити його і запустити в роботу. Тому для цього звичайно потрібен час", — Роман Ніцович.
Дочекатися весни: чи вистачить в країні палива
Фахівці також розглядають сценарій із дефіцитом палива (дизельного та бензину) через зростання попиту на генератори.
"Офіційна інформація від Кабміну про те, що в нас є вдосталь і навіть більше палива, суперечлива. Якщо порівняти з 2023 роком, палива в нас на 1,2 млрд менше. Газу вже на сьогодні менше. До того ж, ми запустили максимально велику кількість газопоршневих і газотурбінних установок, які також будуть працювати на газу. Тому питання газу вкрай актуальне", — каже Олег Попенко.
Також експерти зважають на погодні умови, адже температура повітря напряму впливає на проходження опалювального сезону.
"Врахуйте, що практично всі ТЕС, які в нас були, працювали на вугіллі. І вони всі вийшли з ладу. Вони розбиті. Тому навантаження буде дуже великим саме на газову сферу. І в цій ситуації, чи вистачить нам газу, чи ні, — дуже спірне питання. Тому я б сказав так: у разі сприятливих погодних умов ми зможемо пройти нинішній осінньо-зимовий період на існуючій кількості газу. Якщо газу не буде вистачати, будуть масові відключення. Першочергово бюджетних установ", — додав Попенко.
Чи допоможе українцям імпорт електроенергії?
Як зазначено у новому трекері економіки від ЦЕС, Україна відновила комерційний експорт електроенергії: в останні дні вересня вдалося експортувати близько 0,8 ГВт/год в окремі години, коли попит всередині країни був невеликим.
"Це дуже мало: такий обсяг може виробити Південноукраїнська АЕС за 15 хвилин, якщо працюватиме на повній потужності. У жовтні обсяги експорту зросли і вийшли на показники 2023 року. Експорт електроенергії за кордон — позитивна новина, що свідчить про нормалізацію ситуації в енергосистемі. Якщо ж дефіцит електроенергії в Україні відновиться, експорт можна буде швидко відмінити", — каже економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
У жовтні ж, за його інформацією, чистий експорт електроенергії на деякий час став позитивним: Україна експортувала електроенергії більше, ніж імпортувала. У другій декаді жовтня експорт знову став зменшуватися, а імпорт — наростати. У результаті чистий експорт знову став негативним. Звісно, продаж електроенергії може тривати лише за умови відсутності відчутного дефіциту. Тож на зимові місяці прогнозується імпорт електроенергії, який, на жаль, все рівно не дозволить уникнути відключень.
Фокус поцікавився у експертів і щодо можливих змін вартості електроенергії для бізнесу взимку.
"Ми бачимо вже зараз плани регулятора переглянути граничні ціни на організованих сегментах ринку, щоб зберегти комерційно привабливість імпорту в години пікового споживання, коли очікується найбільший дефіцит. Тому очевидно, що такі рішення будуть середньозважену ціну рухати вгору. За нашими оцінками, на наступний рік, з урахуванням тарифів на розподіл, це від 9 грн за кВт год. А від 9 до близько 11 грн. Якщо говорити про фінальних споживачів ІІ класу напруги, то близько 10 грн 40 коп, залежно від регіону і тарифу на розподіл", — сказав Роман Ніцович.
Джерело: Фокус
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут