Батьки дітей з покоління Z (люди, народжені в проміжку між 1993 та 2010 роками), напевне, неодноразово стикалися з тим, що підлітки ігнорують їхні поради. А потім, через кілька тижнів, із захватом розповідають, що друг чи подруга порадили їм розв’язання проблеми та озвучують ту саму пораду, що ви давали їм. Знайомо? Психологи називають це "ефектом месенджера".
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
Дослідження в галузі комунікації та соціальної психології показують, що люди, у тому числі покоління Z, часто більше цінують поради від тих, кого вони поважають чи ким захоплюються, а не від когось іншого, навіть якщо зміст ідентичний. Як пише Psychology Today, це психологічний феномен, коли людина, яка дає пораду, часто має більший вплив, ніж сама порада, передає OBOZ.UA.
Що таке ефект месенджера
Це когнітивне упередження свідчить про те, що довіра, симпатія та сприйманий авторитет "відправника" впливають на те, чи прийме хтось повідомлення, незалежно від того, наскільки сильним воно є.
За словами психологів, це особливо актуально для покоління Z. Адже вони виросли у середовищі, де вплив однолітків, онлайн-спільноти та цифрові моделі для наслідування відіграють величезну роль у формуванні нашого процесу прийняття рішень. Середовищі, де захоплюються впливовими людьми з TikTok або YouTube.
А поради батьків не сприймаються так, бо для дитини ваша порада не важлива, оскільки на їхню думку, дорослі люди не розуміють їхнього світу. Або, можливо, на підлітка легше вплинути тому, хто є за межами родини – того, хто не має над ним авторитету.
Отже, варто розуміти, що причина не в самій пораді, а в тому, хто її озвучує, і як цю людину сприймає людина з покоління Z.
Запитання, які варто поставити собі як батькам
Щоб допомогти подолати цей розрив, експерти рекомендують кілька запитань, які ви можете поставити собі, коли даєте пораду своїй дитині покоління Z (або будь-кому іншому):
- "Чи готові вони це почути?". Іноді хтось не в тому стані, щоб отримувати пораду, особливо якщо людина почувається приголомшеною або захищається.
- "Чи моя порада має інший зміст, коли я її даю?". Батьки часто є беззаперечним авторитетом, і поради від такої особи можуть сприйматися як інструкція, а не пропозиція. Може бути корисно переформулювати свою пораду.
- "Вони насправді шукають поради?". Іноді людина, якій ви даєте пораду, може взагалі не шукати її. Молодим людям може знадобитися просто час подумати та знайти рішення самостійно. Або, можливо, вони шукають співчуття чи підтримку. Єдиний спосіб дізнатися, чи потрібна їм порада, це запитати. Скажіть щось на зразок: "Тобі потрібна моя порада?" або "Чи можу я запропонувати свою думку?" А потім поважайте їхню відповідь.
Его проти допомоги
Для батьків природно хотіти бути тими, хто дає найкращі поради. Зрештою, ви хочете допомогти своїм дітям приймати розумні рішення, і приємно давати поради, які хтось цінує. Але ось сувора правда: річ не у тому, хто дає пораду, а в тому, чи порада почута та чи виконується вона.
Реальність така, що коли ваша дитина прислухається до чиєїсь поради, навіть якщо це саме те, що ви сказали, це може здатися ударом по вашому его. Може бути неприємно бачити, як вашу пораду відхиляють, а потім приймають, коли її дає хтось інший. Але задумайтесь: той факт, що вони слухають і вживають заходів, означає, що ваша порада все одно знайшла шлях до них.
Експерти пояснюють, що батькам варто подивитися на цю ситуацію з іншої сторони: якщо ваша мета полягає в тому, щоб допомогти дитині, то важливо відмовитися від потреби бути тим, хто отримує заслуги за те, що дає поради. Йдеться про те, щоб переконатися, що вони роблять правильний вибір, а не про те, щоб бути тим, хто отримує визнання, навіть якщо це приємно і тішить его.
І пам’ятайте: те, що ви не той месенджер для своєї дитини в цей момент, не означає, що ви не ідеальний месенджер для когось іншого.
Джерело: OBOZ.UA
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут