Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони, розповів NV про збільшення темпів мобілізації в Україні, у яких спеціальностях на фронті наразі найбільша потреба, чи можлива демобілізація під час повномасштабної війни, чи є потреба у зниженні призовного віку, чи надсилатимуть електронні повістки, навіщо роздавати повістки на вулицях, запровадження нових контрактів із ЗСУ та про рекрутинг до ЗСУ.
Приєднуйтесь до нашої групи "Оперативно" у Телеграм та Вайбер, щоб першими знати важливі та актуальні новини!
— Як з понад 4,5 млн військовозобов'язаних, що оновили свої дані, обиратимуть, кого саме призвати до війська?
— В першу чергу це буде залежати від тих військово-облікових спеціальностей, які мають військовозобов'язані, і запитів на певну кількість тих фахівців військовим керівництвом. Тобто ця вертикаль ТЦК, командування Сухопутних військ, Генштаб, буде працювати відповідно до своєї структури.
Ці запити можуть змінюватися в залежності від того, яка зброя надходить в Україну, яка ситуація на лінії бойового зіткнення. Тут немає чітких критеріїв, які раз і назавжди встановлені. Це буде залежати від дуже багатьох чинників.
— У яких спеціальностях наразі найбільша потреба?
— Зараз дуже багато запитів на операторів БПЛА, тому що війна стає все більш високотехнологічною, дуже багато застосовується роботизованих систем, безпілотних літальних апаратів. Також дуже багато запитів є на представників ІТ-сфери з тих самих причин, що війна стає більш сучасною та технологічною.
Останнім часом збільшилася кількість запитів на тилові спеціальності, як кухар чи діловод. Традиційно багато запитів на водіїв, також потрібні механіки, стрільці і розвідники.
— Твердження про те, що усіх відправляють у штурмовики, неправильне?
— Відсоток тих, хто бере участь в штурмових діях, від загальної кількості військовослужбовців, насправді не такий високий. Тому що забезпечувати роботу на лінії бойового з'єднання має величезна кількість людей. Хтось привозить снаряди, хтось відповідає за логістику, хтось годує цих військовослужбовців, займається документами, проводить службові розслідування. Тобто армія — це величезний організм, який функціонує настільки ефективно, наскільки кожна з його ланок виконує свої задачі - швидко, мобільно і якісно.
— Чи можлива демобілізація під час повномасштабної війни? Депутат Роман Костенко заявляв, що якщо темпи мобілізації не зміняться до кінця літа, то можна буде вносити до Верховної Ради законопроєкт про демобілізацію.
— Робота над законом — це складний процес: визначені певні терміни, консультації щодо цього йдуть постійно. Але водночас слід усвідомлювати, що багато що буде залежати від ситуації на фронті, темпів мобілізації і тих мобілізаційних процесів, які будуть відбуватися в нашій країні. І від західної допомоги — скільки, якої зброї і в які терміни нам поставлять, і чи будуть західні партнери дотримуватися цих термінів. На це впливає і підготовка тих людей, які будуть виконувати бойові задачі, і ефективність застосування сил і засобів безпосередньо на полі бою. Це дуже комплексне питання, яке має вирішуватися узгоджено з Генеральним штабом, військовим керівництвом, Міністерством оборони і всіма структурами, які до цього дотичні.
Відтоді, як я працюю речником Міноборони, з тієї бригади, в якій я до цього служив, 47-ї [окремої механізованої бригади], яка зараз на Покровському напрямку, мені регулярно пишуть хлопці з приводу закону про демобілізацію. Водночас вони самі кажуть, що наразі потрібно поповнення ще на тих позиціях, на яких вони знаходяться. Тому військові ситуацію розуміють, прекрасно розуміють, і ми будемо робити все можливе для того, щоб в майбутньому кількість ротацій, як мінімум, відповідала потребі у відновленні тих людей, які знаходяться на лінії фронту.
— Загалом під час повномасштабної війни можлива демобілізація?
— Потрібне серйозне аналітичне вивчення питання. Я зараз не можу сказати, чи це можливо. Це залежить від дуже багатьох чинників — теоретичних та практичних.
Ми розуміємо, якщо, наприклад, восени Путін оголосить мобілізацію в Російській Федерації, і цей процес буде масштабним, то це одне питання. Інше питання, якщо нам вдасться за рахунок західної підтримки, в тому числі, змінити ситуацію на полі бою кардинально. Це вже інші ввідні дані.
— Чи є зараз потреба у збільшенні темпів мобілізації?
— Зараз темпи мобілізації зросли. Ми маємо показники, які суттєво відрізняються від тих, які були наприкінці зими або на початку весни. Головне, щоб цей темп не було втрачено, і щоб дійсно відбувалося системне поповнення. 4,6 млн військовозобов'язаних оновили свої дані. Це говорить вже про те, що є база, з якою можна працювати.
— Чи можна порівняти темпи мобілізації зараз з тим, коли люди йшли до війська на початку повномасштабної війни?
— Ми не можемо зараз говорити про цифри, бо це чутлива інформація, яка не розголошується. Зараз ситуація змінилася, мотивація змінилася. Якщо спочатку кожна людина приймала для себе відповідальне, але емоційне рішення, то зараз природа цих рішень змінилася. Люди зважують, усвідомлено шукають підрозділ, бригаду, посаду, і таким чином визначають свою долю. Для кожної людини це рішення дуже непросте. Треба з величезною повагою ставитися до людей, які зараз крокують до війська, які зараз обирають військовий шлях.
— Чи є наразі потреба у зниженні призовного віку?
— Нині кількість тих, хто оновив свої військово-облікові дані, значно перевищує потреби війська на тепер. Тож, станом на зараз, гострої необхідності у зниженні мобілізаційного віку немає. Але ситуація на війні залежить від багатьох чинників і це може змінюватися. Наразі ми не бачимо такої необхідності.
— В Україні вже є можливість надсилання повісток поштою. Чи планується розробити також електронні повістки?
— Нині для цього відсутня нормативно-правова база. Тож, юридичних підстав для цього поки що немає. Технічно розробники програми можуть зробити це в ті чи інші терміни. Але для цього має бути юридична основа. Це залежить вже не від нас, не від Міністерства.
— Потреби в електронних повістках немає?
— Люди оновили свої контактні дані - телефони, адреси. Зараз згідно з нинішньою нормативною правовою базою, можна надсилати повістки рекомендованим листом з описом вкладення. Відповідно, це механізм, який буде застосовуватися. Про електронні повістки поки що взагалі не йдеться.
— Чи настане час, коли повістки перестануть видавати на вулицях?
— Виходячи з першопричин, можемо говорити, що коли всі оновлять свої дані військово-облікові, а порушники правил військового обліку самостійно з’являться у ТЦК, або зареєструються у застосунку Резерв+, то, відповідно, такої потреби не буде.
У ТЦК і СП є база. Якщо вони розуміють, куди звертатися до військовозобов'язаного, то, відповідно, їм не треба виходити його шукати. Повірте, вони від цього не отримують задоволення. Я принаймні в цьому переконаний. Уявіть собі, який це величезний стрес для тих людей, які повернулися з зони бойових дій, які, можливо, мають поранення, які брали участь в боях, які втрачали своїх друзів, знайомих. Зараз вони йдуть до людей, яких вони захищали, і замість того, щоб отримувати повагу, вони часто отримують дуже неприємні, образливі вислови і відповідне ставлення. Це дуже несправедливо для тих людей, які пройшли бої, що були у 2022−2023 роках.
— Ви кажете, що наразі потреба у мобілізації менша за кількість людей, які оновили свої дані. Тому навіщо роздавати повістки на вулицях?
— Є чимало людей, які порушили правила військового обліку, і це теж треба встановлювати. Окрім того, чимало людей не оновили свої військово-облікові дані. Можливо, вони виїхали з тих регіонів, де проходять бойові дії, і не стали на облік у ТЦК. Держава має розуміти, скільки людей можна залучити. Все-таки військовий обов’язок конституційний.
У нас від початку війни тривають ці процеси. Це не 18 травня прийняли закон, і почалася мобілізація. Мобілізація продовжується. Просто цей закон впорядковує, перш за все, базу людей, яка оновлюється, військово-облікові, контакті дані, які люди вносять. Відбувся такий собі чек-ін для ТЦК, для того, щоб розуміти, з ким можна працювати далі.
— Чи розглядається можливість запровадження нових контрактів із ЗСУ? Так, наприклад, депутат Федір Веніславський заявляв, що люди, які приходять до ТЦК добровільно (без повістки) можуть укласти контракт на один рік. При цьому після цього службу, за бажання, можна не продовжувати. Чи це дійсно так? Відколи існує така можливість? Чи вже є люди, які уклали такі контракти? Чи це поки ідея, яка лише розглядається?
— Контракти на один рік можуть підписувати медики, психологи і ті, кому не виповнилося 25 років, відповідно до частини 3 статті 23 закону України про військовий обов’язок і військову службу.
— Наразі не планується запровадження нових контрактів, щоб люди розуміли, що йдуть служити, наприклад, на 3 роки, і все?
— Не можу нічого сказати з цього приводу. Будуть якісь нововведення, будемо працювати з ними, працювати з реальністю, яка є правовою.
— Наприкінці минулого року Міноборони розпочало проєкт рекрутингу до ЗСУ. Як ви оцінюєте його? Чи користується він попитом?
— Рекрутинг розвивається, зацікавленість у людей є. Ми бачимо, що понад 10 тис. звернень було в рекрутингові центри тільки цього року. Наразі понад 3,2 тис. людей проходять оформлення в ТЦК або вже навчаються в навчальних центрах. На онлайн-платформах взагалі було опрацьовано понад 300 тис. резюме. Загалом 17−18 тис. вакансій було розміщено з різних підрозділів Сил оборони: це і ЗСУ, і Нацгвардія, і СБУ, і Сили підтримки. Сили оборони зараз найбільший роботодавець в країні. Ви знаєте, що зарплати цілком достойні, додаткове грошове забезпечення також. Багато для кого це є стимулом і мотивацією.
— Які вакансії мають найбільший попит?
— Оператори БПЛА користуються великим попитом, механіки, водії, медики, розвідники, в IT-сфері зараз теж багато людей цікавляться. Є також попит на тилові посади, як діловод, кухар і так далі.
Джерело: NV
Перегляньте цікаві новини:
Найбільша карта церков України
Більше рубрик та новин тут